Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянула у судовому засіданні у м. Києві 8 квітня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням першого заступника прокурора Харківської області на вирок Харківського районного суду Харківської області від 1 липня 2009 року,

яким засуджено

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця с. Новокурське Широківського

району Дніпропетровської області, мешканця

м. Мерефи Харківської області, такого, що

судимості не має,

за ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на один рік позбавлення волі.

На підставі статей 75, 104 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік із покладенням на нього обов’язків, передбачених ст. 76 КК України.

Вирішено питання про речові докази.

В апеляційному порядку справа не розглядалася.

ОСОБА_5 визнано винуватим та засуджено за те, що він 17 квітня 2009 року приблизно о 19 годині за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_6, матеріали щодо якого виділені в окреме провадження, на території Мереф’янської ЗОШ № 6 по вул. 5-го вересня 87 Харківського району та області у м. Мерефі Харківської області таємно викрали велосипеди марки "Winner" та "Formula", чим заподіяли потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 матеріальну шкоду відповідно на 1400 гривень та 1100 гривень.

У касаційному поданні прокурор, посилаючись на істотне порушення кримінально-процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону, порушує питання про скасування оскаржуваного вироку та направлення справи на новий судовий розгляд. Зазначає, що дії ОСОБА_5 необґрунтовано кваліфіковано як крадіжка, вчинена за попередньою змовою групою осіб, оскільки особі, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, на момент вчинення злочину виповнилося лише 13 років, тобто вона не була суб’єктом злочину. Вважає, що судом не дотримано вимог ст. 334 КПК України, оскільки формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним і викладеного у мотивувальній частині вироку, не містить посилання на вчинення крадіжки з проникненням в інше сховище.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, який підтримав касаційне подання частково, вважав, що дії ОСОБА_5 підлягають перекваліфікації на ч. 1 ст. 185 КК України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Доводи прокурора про неправильне застосування кримінального закону при кваліфікації дій засудженого ОСОБА_5 є слушними.

Органом досудового слідства ОСОБА_5 було пред’явлено обвинувачення у вчиненні крадіжки за попередньою змовою з неповнолітнім громадянином шляхом вільного доступу до приміщення Мереф’янської ЗОШ № 6.

Встановивши, що ОСОБА_5 вчинив крадіжку з малолітньою особою, суд кваліфікував дії ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням в інше приміщення. Таке рішення суду суперечить кримінальному закону.

Згідно зі ст. 27 КК України злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб у разі його вчинення декількома (двома і більше) суб’єктами цього злочину, які заздалегідь домовилися про його спільне вчинення.

Відповідно до ст. 26 КК України співучастю у злочині є умисна спільна участь декількох суб’єктів злочину у вчиненні злочину.

Зазначеній малолітній особі на час вчинення злочину було лише 13 років, тобто вона не досягла віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України.

У зв’язку з наведеним дії ОСОБА_5 не можна розглядати як вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб.

Крім того, за змістом ч. 3 ст. 185 КК України під проникненням слід розуміти як вторгнення у житло чи інше приміщення з метою вчинення крадіжки. Воно здійснюється таємно з подоланням перешкод або безперешкодно у вигляді фізичного переміщення особи у житло чи інше приміщення, а також за допомогою різних засобів, які дозволяють винній особі викрадати майно із житла чи іншого приміщення без входу до нього.

Юридичний критерій терміну "проникнення" полягає у тому, що особа з усвідомленням і спонуканням нелегально вторгається у чуже житло чи інше приміщення з метою збагатитися шляхом викрадення неналежного їй майна.

Як убачається із матеріалів справи, засуджений ОСОБА_5 на момент вчинення злочину навчався у 7-Б класі Мереф’янської ЗОШ № 6, тобто мав вільний доступ та дозвіл перебувати у приміщенні та на території школи.

Виходячи із фактичних обставин справи, встановлених судом, у діях ОСОБА_5 відсутня кваліфікуюча ознака крадіжки, поєднаної з проникненням в інше приміщення.

За таких обставин дії засудженого ОСОБА_5 підлягають перекваліфікації з ч. 3 ст. 185 на ч. 1 ст. 185 КК України з призначенням йому покарання за цим законом.

Стаття 275 КПК України передбачає, що розгляд справи провадиться тільки відносно підсудних і тільки в межах пред’явленого їм обвинувачення.

Разом з тим, викладаючи у мотивувальній частині вироку формулювання обвинувачення, визнаного доведеним, суд у порушення наведених вимог кримінально-процесуального закону послався на вчинення злочину ОСОБА_5 спільно з неповнолітнім ОСОБА_6, а тому таке посилання підлягає виключенню з вироку.

На підставі наведеного, керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів, -

Касаційне подання прокурора задовольнити частково.

Вирок Харківського районного суду Харківської області від 1 липня 2009 року щодо ОСОБА_5 змінити.

Перекваліфікувати дії ОСОБА_5 з ч. 3 ст. 185 на ч. 1 ст. 185 КК України, призначивши йому за цим законом покарання у виді шести місяців позбавлення волі.

На підставі статей 75, 104 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік із покладенням на нього обов’язків, передбачених ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти зазначену інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з’являтися для реєстрації до неї.

Виключити посилання суду на вчинення злочину засудженим ОСОБА_5 спільно з неповнолітнім ОСОБА_6