Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

за участю прокурора Вергізової Л.А.

і представника скаржника ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 6 квітня 2010 року матеріали справи за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 квітня 2009 року і ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Київської області від 19 травня 2009 року,

постановою прокурора м. Білої Церкви від 20 лютого 2009 року порушено кримінальну справу стосовно в.о. голови правління ЗАТ НВФ "Ферокерам" ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 175 КК України.

Приводом до порушення кримінальної справи стало безпосереднє виявлення прокурором у діях в. о. голови правління ЗАТ НВФ "Ферокерам" ОСОБА_4 ознак злочину, передбаченого ч. 1 ст. 175 КК України.

Як убачається з постанови про порушення кримінальної справи, ОСОБА_4 був призначений на посаду в.о. голови правління ЗАТ НВФ "Ферокерам", що розташоване за адресою: м. Біла Церква, вул. Фастівська, 23, згідно рішення спостережної ради цього товариства (протокол № 16\10 від 6.10.2008 року) і приступив до виконання своїх обов’язків відповідно до наказу по підприємству від 7.10.2008 року за № 176.

У порушення вимог ст. 97 ч. 5 КЗпП України, ст. 15 ч. 3 Закону України "Про оплату праці", якими визначено, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку, в.о. голови правління ЗАТ НВФ "Ферокерам" ОСОБА_4 за наявності грошових коштів на розрахункових рахунках підприємства, а саме, у четвертому кварталі 2008 року - 8660460 грн. і у січні 2009 року - 463941 грн., маючи реальну можливість виплатити заробітну плату, безпідставно її не виплачував і використав грошові кошти в інших цілях.

Заборгованість по заробітній платі на зазначеному підприємстві станом на 18.02.2009 року становила 1627983 грн. (за період серпень 2008 року по січень 2009 року).

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 квітня 2009 року скаргу ОСОБА_4 на постанову прокурора м. Білої Церкви від 20 лютого 2009 року задоволено, зазначену постанову скасовано і відмовлено в порушенні кримінальної справи стосовно ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 175 КК України.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Київської області від 19 травня 2009 року постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 квітня 2009 року залишено без зміни.

У касаційному поданні прокурор просить судові рішення у зв’язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Вказує на наявність приводу та достатніх даних, на підставі яких було порушено справу, та вважає, що суд при розгляді скарги належно їх у сукупності не проаналізував. Крім того, зазначає, що суд при прийнятті рішення про задоволення скарги на постанову про порушення кримінальної справи фактично вирішив ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Заслухавши доповідача, думку прокурора на підтримання касаційного подання, заперечення на нього адвоката ОСОБА_5, обговоривши наведені в касаційному поданні доводи і перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 236-8 КПК України суддя, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, перевіряє наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови та законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Суд, розглядаючи скаргу ОСОБА_4, не дотримався цих вимог закону і натомість перевірки наявності приводів і підстав до порушення кримінальної справи у своїй постанові вдався до оцінки зібраних по справі доказів, встановивши, що у діях ОСОБА_4 відсутні такі об’єктивна і суб’єктивна сторони складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 175 КК України, як безпідставність і умисність невиплати заробітної плати, що є прерогативою суду при розгляді справи по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 347, ст. 382 КПК України апеляційний суд під час розгляду апеляцій на постанови місцевих судів, якими скасовані постанови про порушення кримінальної справи, повинен перевіряти, чи дотримався суд першої інстанції під час розгляду скарг вимог, передбачених ст. 236-8 КПК України.

Однак, апеляційний суд, перевіряючи доводи апеляції прокурора, не звернув увагу на допущені місцевим судом порушення закону й також постановив незаконне рішення, яким залишив без зміни постанову місцевого суду. При цьому, навів в ухвалі аналогічні мотиви, що й місцевий суд.

За таких обставин судові рішення у зв’язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

Під час нового розгляду матеріалів суду необхідно з дотриманням вимог ст. 236-8 КПК України перевірити доводи скарги ОСОБА_4 і прийняти законне і обґрунтоване судове рішення.

Керуючись ст. ст. 394, 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, задовольнити.

Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 квітня 2009 року і ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Київської області від 19 травня 2009 року, постановлені у справі за скаргою ОСОБА_4 на постанову прокурора м. Білої Церкви від 20 лютого 2009 року про порушення кримінальної справи стосовно в.о. голови правління ЗАТ НВФ "Ферокерам" ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 175 КК України, скасувати, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд до того ж місцевого суду в іншому складі суду.