Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого Селівона О.Ф.,

суддів Заголдного В.В., Пивовара В.Ф.

за участю прокурора Парусова А.М.

та засудженого ОСОБА_1

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 1 квітня 2010 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Немирівського районного суду Вінницької області від 15 квітня 2009 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області від 12 серпня 2009 року щодо нього.

Цим вироком ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Печера Тульчинського району Вінницької області, раніше не судимого,

визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, і призначено йому за цим законом покарання 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців.

Прийнято рішення щодо речового доказу та судових витрат.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області від 12 серпня 2009 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину за таких обставин.

У 1981 році ОСОБА_1 знайшов у сараї свого домогосподарства, розташованого по АДРЕСА_1, вогнепальну зброю, яка згідно з даними висновку судово-балістичної експертизи № 194-Б від 15 вересня 2008 року є нестандартною нарізною вогнепальною зброєю, виготовленою саморобним способом шляхом вкорочення ствола до залишкової довжини 180мм з деталей карабіну системи "Манліхер", модель "М 95", № 8471 Q, калібр 8мм, зразка 1895-1930 років, виробництва Австро-Угорщини, та придатна до проведення пострілів, і залишив її зберігати в будинку за вищезазначеною адресою. Таким чином, не маючи передбаченого законом дозволу на придбання та зберігання вогнепальної зброї, ОСОБА_1 незаконно придбав її шляхом привласнення знайденого і зберігав до 25 серпня 2008 року.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 зазначає, що кримінальну справу щодо нього сфабриковано, а судове слідство у ній проведено неповно та упереджено, з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, в тому числі його права на захист. Стверджує, що його винуватість у незаконному придбанні та зберіганні вогнепальної зброї не доведено, в будинку, де виявлено предмет, схожий на зброю, він давно не проживає і цей предмет туди підкинули, оспорює висновок судово-балістичної експертизи. Також посилається на невиконання судом першої інстанції вказівок апеляційного суду, який направив справу на новий судовий розгляд, неповідомлення його про дату розгляду справи в апеляційному суді. Просить судові рішення щодо нього скасувати, а справу закрити.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення засудженого, який підтримав свою касаційну скаргу і просив її задовольнити, думку прокурора, який вважав, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Так, відповідно до вимог ст. 334 КПК України, мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. В цій частині вироку наводяться обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, та докази, на яких ґрунтується висновок суду, з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази.

Як убачається з мотивувальної частини вироку щодо ОСОБА_1, на обґрунтування доведеності його винуватості у вчиненні злочину, за який його засуджено, суд послався, зокрема, на показання свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які з 2005 року по 2007 рік наймали у ОСОБА_1 будинок по АДРЕСА_1, показання свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які були присутні як поняті під час проведення огляду в будинку ОСОБА_1, показання самого ОСОБА_1 під час досудового слідства та попереднього судового розгляду даної справи, в яких він визнавав себе винним, а невизнання ним вини під час нового судового розгляду справи після скасування попереднього вироку щодо ОСОБА_1 апеляційним судом суд розцінив, як його захисну позицію.

Згідно із зазначеними у вироку показаннями свідка ОСОБА_2, з розмови із ОСОБА_1 йому стало відомо про те, що в будинку зберігається зброя. Коли у 2007 році вони з дружиною виїжджали з будинку, ОСОБА_1 запитував їх, куди поділася його зброя. Проте під час проживання в будинку вони цієї зброї не бачили. А коли згодом на вимогу ОСОБА_1 знову приїхали до будинку, щоб прибрати, його дружина у присутності самого ОСОБА_1 знайшла під столом предмет, схожий на обріз гвинтівки.

Свідок ОСОБА_3, як зазначено у вироку, підтвердила, що під час прибирання у будинку вона знайшла предмет, схожий на зброю.

Проте з протоколу судового засідання видно, що в суді свідок ОСОБА_2 стверджував, що під час проживання в будинку ОСОБА_1 вони з дружиною бачили зброю. Натомість свідок ОСОБА_3 показала, що їм з чоловіком нічого не було відомо про те, що ОСОБА_1 має зброю і зберігає її в будинку. Зазначені показання свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суд у вироку не навів, суперечності в цих показаннях не усунув і належної оцінки їм не дав.

Згідно з вироком поняті – свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 розповіли, що під час огляду будинку ОСОБА_1 працівниками міліції в одній із кімнат, під подушкою на дивані було виявлено обріз гвинтівки. При цьому ОСОБА_1 пояснив, що він давно знайшов цю зброю і вона належить йому.

Але за даними протоколу судового засідання свідок ОСОБА_4 дав суду показання, відповідно до яких ОСОБА_1 заперечував належність йому обрізу і пояснював, що не знає, звідки він взявся. Згідно з показаннями свідка ОСОБА_5 ОСОБА_1 казав, що знайшов обріз, але не пояснив де. Суперечності у показаннях цих свідків також судом не досліджено.

Сам ОСОБА_1, заперечуючи свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину, стверджував, що в будинку, де було виявлено зброю, не проживає з 1993 року, а мешкає і працює в іншому населеному пункті, зброю він не знаходив і не зберігав; висловив припущення, що обріз гвинтівки йому було підкинуто, можливо, працівниками міліції, які проводили огляд будинку, і один з яких є кумом та сусідом подружжя ОСОБА_3; зазначив, що з останніми у нього склалися неприязні стосунки, оскільки вони його обікрали, і він звертався в правоохоронні органи з заявою про порушення щодо них кримінальної справи; заявив про фальсифікацію даних висновку судово-балістичної експертизи та вчинення на нього психологічного тиску під час досудового слідства у справі.

Заперечення ОСОБА_1 проти пред’явленого йому обвинувачення суд не спростував і належної оцінки його показанням не дав.

Отже, під час розгляду справи суд не дотримався вищезазначених вимог кримінально-процесуального закону.

Апеляційний суд, розглядаючи кримінальну справу щодо ОСОБА_1 в апеляційному порядку, залишив поза увагою порушення вимог закону, допущені під час розгляду справи судом першої інстанції.

Тому вирок та ухвала щодо ОСОБА_1 підлягають скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд, під час якого суду необхідно розглянути справу відповідно до вимог закону та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Твердження ОСОБА_1 про недоведеність обвинувачення його у незаконному зберіганні вогнепальної зброї будуть перевірені при новому розгляді справи.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Немирівського районного суду Вінницької області від 15 квітня 2009 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області від 12 серпня 2009 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же місцевий суд в іншому складі суду.