Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України

у складі:

за участю прокурора Кравченко Є.С.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 30 березня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 8 липня 2009 року та вирок цього ж суду від 10 липня 2009 року щодо ОСОБА_4,

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженець м. Одеси, громадянин США, який тимчасово проживав у м. Одеса, раніше не судимий,

органами досудового слідства обвинувачувався у тому, що у період з 20 липня 2004 року по 5 грудня 2004 року за попередньою змовою із невстановленою особою, використовуючи бланк паспорта громадянина України, вклеїли до нього фотокартку ОСОБА_4 та внесли анкетні дані останнього, виготовивши у такий спосіб підроблений паспорт на ім’я ОСОБА_4 для надання в ОВІР Суворовського РВ ВГУ УМВСУ в Одеській області для отримання закордонного паспорту на його ім’я для виїзду за кордон та 7 грудня 2004 року ОСОБА_4 використав цей завідомо підроблений документ. Зазначені дії обвинуваченого були кваліфіковані за ч.ч. 2 і 3 ст. 358 КК України.

Крім того, ОСОБА_4 у невстановленому місці та у не установленої особи незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб – каннабіс вагою 5,2 г, який переніс до місця свого проживання у квартиру № 6 по Приморському бульвару, 1 у м. Одесі, де незаконно без мети збуту зберігав до вилучення його працівниками міліції 28 грудня 2007 року.

8 липня 2009 року обвинувачений ОСОБА_4 звернувся до Суворовського районного суду м. Одеси із заявою про закриття справи за його обвинуваченням за ч. ч. 2 і 3 ст. 358 КК України на підставі Закону України "Про амністію" від 24.06.2005 р.

Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 08.07.2009 року ОСОБА_4 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. ч.2 і 3 ст. 358 КК України на підставі ст. ст. 1 п. "б", 6 Закону України "Про амністію" від 24 червня 2005 року та провадження по справі у цій частині закрито.

Вироком цього ж суду від 10 липня 2009 року ОСОБА_4 визнано винуватим у незаконному придбанні й зберіганні без мети збуту 5,2 г каннабісу, який є особливо небезпечним наркотичним засобом та засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України з призначенням покарання у виді штрафу у розмірі 1700 грн.

У апеляційному порядку ці рішення місцевого суду не переглядались.

У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування зазначеної постанови та вироку місцевого суду у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону з направленням справи на новий судовий розгляд. Своє прохання обґрунтовує тим, що, звільняючи ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. ч. 2, 3 ст. 358 КК України, на підставі Закону України "Про амністію" від 24 червня 2005 року, місцевий суд не врахував, що ОСОБА_4 був одночасно і суб’єктом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, оскільки до суду надійшла справа з обвинувальним висновком щодо нього по обвинуваченню за ч.ч. 2 і 3 ст. 358 та ч.1 ст. 309 КК України, що виключало застосуванню амністії за окремі злочини.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення прокурора Кравченко Є.С. на підтримання касаційного подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у поданні доводи, колегія суддів вважає, що воно підлягає частковому задоволенню.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 органами досудового слідства було пред’явлено обвинувачення у вчиненні сукупності злочинів, передбачених ч. ч. 2 і 3 ст. 358 та ч. 1 ст. 309 КК України, і кримінальна справа щодо нього за цим обвинуваченням надійшла до суду.

Приймаючи рішення про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення окремих із цієї сукупності злочинів, суд не звернув увагу, що відповідно до положень ст. 86 КК України та ст. ст. 1, 3 Закону України від 1 жовтня 1996 року "Про застосування амністії в Україні", акт амністії застосовується до особи, а не щодо вчинених нею злочинів. Тому, в разі вчинення особою хоча б одного із злочинів, щодо яких є застереження в Законі "Про амністію", до такої особи амністія не застосовується.

З огляду на те, що злочин, передбачений ч.1 ст. 309 КК України, у вчиненні якого ОСОБА_4 визнано винуватим, був закінчений 28 грудня 2007 року, а згідно з вимогами п. "з" ст. 7 Закону України від 12 грудня 2008 року "Про амністію" амністія не застосовується до осіб, яких притягнуто до кримінальної відповідальності чи засуджено за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту (ст. 309 КК України), він не підлягав звільненню від кримінальної відповідальності на підставі акту про амністію, про що обґрунтовано зазначено у касаційному поданні.

Разом з тим, подання не містить доводів про наявність передбачених ст. 398 КПК України підстав для скасування постановленого щодо ОСОБА_4 вироку, не вбачається таких підстав і в матеріалах справи, а тому в цій частині касаційне подання не підлягає задоволенню.

Ураховуючи викладене, постанова суду про закриття щодо ОСОБА_4 кримінальної справи за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. ч. 2 і 3 ст. 358 КК України, зі звільненням від кримінальної відповідальності на підставі Закону України "Про амністію" від 24.06.2005 року підлягає скасуванню, а справа у цій частині направленню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно прийняти законне рішення.

Керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

частково задовольнити касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції.

Вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 10 липня 2009 року ОСОБА_4 залишити без зміни, а постанову цього ж суду від 8 липня 2009 року щодо нього скасувати, а справу направити у той же місцевий суд на новий судовий розгляд в іншому складі суддів.