Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 30 березня 2010 року кримінальну справу за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 1 грудня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 5 лютого 2009 року,

Постановою помічника прокурора Дзержинського району м. Харкова від 15 травня 2008 року відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо старшого дізнавача ВД Дзержинського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_5 за відсутністю в її діях ознак складу злочинів, передбачених ст.ст. 365, 366 КК України.

На зазначену постанову помічника прокурора Ісмайлов В.Ш. подав скаргу до Дзержинського районного суду м. Харкова.

Дзержинський районний суд м. Харкова постановою від 1 грудня 2008 року відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_4 на зазначену постанову помічника прокурора.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 5 лютого 2009 року апеляційна скарга ОСОБА_4 залишена без задоволення, а постанова суду від 1 грудня 2008 року - без зміни.

У своїй касаційній скарзі ОСОБА_4 порушує питання про перегляд судових рішень у зв’язку з тим, що ОСОБА_5 винесла незаконну постанову про порушення кримінальної справи за ч.1 ст. 296 КК України. Крім того, органами слідства порушені вимоги ст. 425 КПК України, згідно якої провадження у справах про злочини, передбачених ч.1 ст. 296 КК України провадяться по протокольній формі досудової підготовки матеріалів органом дізнання. Вважає, що апеляційний суд розглянув справу неповно і однобічно, не дав оцінки факту незаконності порушення кримінальної справи не уповноваженою на те особою. Просить судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ст. 2362 КПК України при розгляді скарги на постанову прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи, суд перевіряє, чи були виконані при відмові у порушенні справи вимоги ст.ст. 97, 99 КПК України.

Як убачається із судових рішень, зазначені вимоги закону було дотримано, а судами перевірено, на підставі яких даних органи прокуратури дійшли висновку про відсутність в діях ОСОБА_5 складу злочинів, передбачених ст.ст. 365, 366 КК України, про що наведені відповідні мотиви у судових рішеннях.

Доводи у скарзі ОСОБА_4 про необґрунтованість відмови в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_5, перевірялись апеляційним судом і визнані такими, що задоволенню не підлягають, про що в ухвалі апеляційного суду наведені відповідні мотиви прийняття такого рішення.

Із матеріалів справи вбачається, що дійсно старший дізнавач ВД Дзержинського РВ ХМУ ГУМВС України ОСОБА_5 07.06.2006р. неправильно порушила кримінальну справу в супереч вимог ст. 425 КПК України і начальником Дзержинського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_6 затверджена ця постанова, однак їх дії не можна вважати такими, що явно виходили за межі їхніх повноважень і спричинили істотну шкоду охоронюваним правам і інтересам громадян, оскільки у матеріалах справи були дані щодо неправомірних дій ОСОБА_4, які підлягали перевірці (а.с.45).

Доводи у скарзі ОСОБА_4 про те, що суд не навів відповідних мотивів залишення його скарги без задоволення, не можна визнати обґрунтованими, оскільки по суті рішення судів відповідають матеріалам перевірки.

Підстав до перегляду судових рішень, з мотивів викладених у скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

У задоволенні касаційної скарги ОСОБА_4 про перегляд постанови Дзержинського району м. Харкова від 1 грудня 2008 року та ухвали апеляційного суду Харківської області від 5 лютого 2009 року – відмовити.