Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні у м.Києві 25 березня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на судові рішення щодо ОСОБА_5

Вироком Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 10 березня 2009 року

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, не судиму,

засуджено за ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 368 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських повноважень на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від форми власності, на 3 роки, без конфіскації майна.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання на 3 роки іспитового строку та покладено певні обов’язки.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2009 року вирок залишено без зміни.

ОСОБА_5 засуджена за те, що вона вчинила пособництво в отриманні посадовими особами Воробйовим та Маліком хабара в особливо великому розмірі, поєднаного з вимаганням. При цьому засуджена повідомила Храпачу, що за купівлю приміщення за адресою м.Дніпропетровськ, вул.Сєрова, 4 він повинен передати хабар в розмірі в сумі 273000 грн., з яких 93000 грн. вона мала передати відповідно до попередньої змови Воробйову та Маліку, а 180000 грн. вирішила отримати для себе за надані послуги посередника, не повідомляючи про це останніх.

У касаційному поданні прокурор просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_5 та направити справу на новий судовий розгляд у зв’язку з м’якістю призначеного покарання. Зокрема, вважає, що рішення суду про звільнення засудженої від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України потягло призначення їй покарання, що не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі ОСОБА_5

Заслухавши доповідь судді Шевченко Т.В., думку прокурора Саленка І.В., який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню, а судові рішення в порядку ст. 395 КК України підлягають зміні з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину та кваліфікація дій засудженої не оспорюються в касаційному поданні.

Як убачається з вироку, при призначенні покарання ОСОБА_5,суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, урахував усі обставини справи, взяв до уваги характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженої, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, щиро розкаялась у вчиненому, позитивно характеризується за місцем проживання і роботи, страждає на захворювання, у зв’язку з чим перенесла операцію та проходила стаціонарне лікування. За таких обставин, суд обґрунтовано дійшов висновку про можливість застосування ст. 69 КК України і призначив ОСОБА_5 покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією закону, та про можливість виправлення засудженої без ізоляції від суспільства, а тому застосував ст. 75 КК України, звільнивши її від відбування покарання з випробуванням та покладенням на неї відповідних обов’язків.

Разом з тим, при обранні ОСОБА_5 додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських повноважень на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від форми власності, суд не врахував, що за змістом ст. 55 КК України, таке покарання може бути призначене лише у випадках, коли вчинення злочину було пов’язане з посадою засудженого або із заняттям ним певною діяльністю. Однак, як убачається з матеріалів кримінальної справи, вчинення ОСОБА_5 злочину, за який вона засуджена, не було пов’язане з займаною нею посадою або виконанням певної діяльної, тому призначення їй додаткового покарання не можна вважати обґрунтованим.

За таких обставин, на підставі ч.1 ст. 398 КПК України, вирок щодо ОСОБА_5 в порядку ст. 395 КК України підлягає зміні у зв’язку з неправильним застосуванням судом кримінального закону.

Виходячи із наведеного та керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України,

касаційне подання залишити без задоволення.

Вирок Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 10 березня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2009 року щодо ОСОБА_5 змінити. Виключити рішення суду про застосування щодо засудженої додаткового покарання, призначеного за ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 368 КК України, у виді позбавленням права займати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських повноважень на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від форми власності, на 3 роки. У решті судові рішення залишити без зміни.