Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 25 березня 2010 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_5 на вирок апеляційного суду Сумської області від 23 грудня 2009 року, яким засуджено ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця м. Конотопа Сумської області, такого, що судимості не має,

- за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України на тринадцять років позбавлення волі;

- за ч. 4 ст. 187 КК України на одинадцять років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_7 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на тринадцять років.

Постановлено стягнути з ОСОБА_7 на користь потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_8 6211 гривень 84 копійки на відшкодування матеріальної шкоди, відповідно 30 000 гривень та 50 000 гривень моральної шкоди, на користь держави 3644 гривні 4 копійки судових витрат за проведення експертиз.

Вирішено питання про речові докази.

ОСОБА_7 визнано винним та засуджено за злочини, вчинені ним за таких обставин.

1 січня 2009 року приблизно о 15 годині засуджений на вул. Котовського у м. Конотопі Сумської області зустрів раніше знайомого неповнолітнього ОСОБА_9 Під час розмови з ним у ОСОБА_7, який мав грошові зобов’язання перед мешканцем м. Конотопа ОСОБА_10, виник умисел на вчинення нападу з метою заволодіння майном останнього.

Для реалізації свого наміру ОСОБА_7 запропонував ОСОБА_9 провести вільний час у приміщенні непрацюючого дитячого садка в будинку № 2 по вул. Колесній у м. Конотопі. Прибувши на другий поверх зазначеної будівлі, ОСОБА_7 почав вимагати у ОСОБА_9 гроші. Коли потерпілий повідомив про відсутність грошей, ОСОБА_7, вимагаючи передати йому грошові кошти, здавив його шию електричним дротом, від чого той втратив свідомість.

У подальшому засуджений з метою вбивства потерпілого взяв уламок скла, який лежав на підлозі кімнати, та завдав ним ОСОБА_9 не менше восьми ударів в область шиї та грудної клітини. Від отриманих тілесних ушкоджень потерпілий помер.

Смерть потерпілого ОСОБА_9 настала внаслідок ран шиї та грудної клітини, які ускладнилися гострим недокрів’ям.

Заволодівши належним ОСОБА_9 мобільним телефоном марки "Соні Еріксон К700" вартістю 250 гривень та грошовими коштами у сумі 50 гривень, засуджений залишив місце події.

У касаційних скаргах:

- засуджений ОСОБА_7, даючи свій аналіз доказам у справі, посилаючись на незаконність його засудження, просить вирок апеляційного суду скасувати, а справу закрити у зв’язку з відсутністю в його діях складу злочину. Мотивує прохання тим, що висновки суду про його винуватість ґрунтуються на доказах, зібраних з порушенням закону. Зазначає, що на досудовому слідстві обмовив себе у зв’язку із застосуванням до нього незаконних методів слідства. Звертає увагу на те, що судом у порушення кримінально-процесуального закону не були взяті до уваги докази його невинності;

- захисник ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_7, посилаючись на недоведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, просить вирок скасувати, а справу закрити у зв’язку з відсутністю діях засудженого складу злочину. Зазначає, що органом досудового слідства під час затримання ОСОБА_7 були допущені порушення кримінально-процесуального закону, вказує на застосування незаконних методів слідства, порушення права на захист. Вважає, що висновки суду про винуватість ОСОБА_7 ґрунтуються на недопустимих доказах.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, захисника ОСОБА_5, яка підтримала свою касаційну скаргу та вважала, що касаційна скарга засудженого підлягає задоволенню, потерпілу ОСОБА_6, яка вважала, що касаційні скарги є необґрунтованими і задоволенню не підлягають, думку прокурора про залишення касаційних скарг без задоволення, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи скарг, колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Винність ОСОБА_7 у злочинах, вчинених за викладених у вироку обставин, доведена об’єктивними доказами, що зібрані у передбаченому законом порядку і належним чином оцінені судом.

Доводи касаційних скарг про незаконність засудження ОСОБА_7 є безпідставними.

Так, у судовому засіданні сам засуджений не заперечував, що в день вчинення злочину перебував на місці події разом із потерпілим.

На досудовому слідстві, будучи допитаним в якості підозрюваного та як обвинувачений у присутності захисника та законного представника, ОСОБА_7 розповів про обставини вчинення ним злочинів щодо ОСОБА_9, у тому числі про те, що затягував дріт на його шиї, вимагаючи гроші, а потім уламком скла завдав ударів в шию останнього.

Ці показання засуджений підтверджував під час проведення відтворення обстановки та обставин події, зокрема, засуджений на місцевості продемонстрував, яким чином він душив потерпілого, завдавав ударів уламком скла та заволодів майном.

Суд обґрунтовано визнав наведені показання ОСОБА_7 як достовірні, оскільки вони узгоджуються з іншими доказами по справі, на які послався суд у вироку на підтвердження доведеності винуватості засудженого у вчиненні злочинів.

Із показань свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 вбачається, що 4 січня 2009 року саме ОСОБА_7 показав їм місце розташування трупа ОСОБА_9 та розповів про механізм його вбивства іншими особами. Ці свідки також пояснювали, що вони ходили до будівлі дитячого садка, де на снігу до будівлі вели сліди двох осіб, а назад - однієї. Про побачене вони повідомили сестрі убитого - ОСОБА_6

Згідно з показаннями потерпілої ОСОБА_8 її син пішов із дому 1 січня 2009 року в обідній час та не повернувся, а 4 січня 2009 року ОСОБА_13, ОСОБА_12 та засуджений повідомили її дочку ОСОБА_6 про місце розташування трупа сина.

Відповідно до показань потерпілої ОСОБА_6 раніше засуджений ОСОБА_7 вимагав у ОСОБА_9 гроші в сумі 50 гривень за повернення велосипеда. Дружніх стосунків між її братом та засудженим не було, а ОСОБА_10 її брат взагалі не знав.

Свідок ОСОБА_10 підтвердив наявність боргу ОСОБА_7 перед ним. Розповів, що в день вчинення злочину приблизно о 15 годині 30 хвилин ОСОБА_7 повернув йому борг в сумі 25 гривень та передав у рахунок повернення боргу мобільний телефон марки "Соні Еріксон К700".

Згідно з висновками судово-медичної та додаткової судово-медичної експертиз смерть потерпілого ОСОБА_9 настала внаслідок ран на шиї та грудній клітини, які ускладнилися гострим недокрів’ям. На трупі потерпілого виявлені тілесні ушкодження у виді синця верхньої повіки лівого ока, крововиливу в ліве очне яблуко, синця нижньої губи зліва, странгуляційної борозни правої бокової поверхні шиї, ран шиї та грудної клітини, пошкоджень м’язів та щитовидного хряща зліва, крововиливу у м’які тканини шиї, грудної клітини.

Механізм утворення тілесних ушкоджень на трупі ОСОБА_9, продемонстрований ОСОБА_7 у ході відтворення обстановки та обставин події, не співпадає тільки у кількості завданих ран потерпілому.

Експертом не виключено утворення пошкоджень на щитовому хрящі при удушенні відрізком електричного дроту. Вірогідніше всього тілесні ушкодження причинялися спочатку дією петлі, потім заподіянням ран, коли потерпілий був у несвідомому стані.

Із протоколу огляду місця події убачається, що в приміщенні непрацюючого дитячого садка було вилучено електродріт, уламок скла, речовина бурого кольору та слід взуття.

Згідно з висновками судово-медичних криміналістичних експертиз не виключається, що петлею удавлення міг бути відрізок електричного дроту, вилучений у ході огляду місця події.

Пошкодження, виявлені на клапті шкіри шиї та грудної клітини ОСОБА_9, могли утворитися від дії уламка скла, вилученого вході огляду місця події.

Висновком судово-цитологічної експертизи не виключено походження крові на уламку скла як від потерпілого ОСОБА_9, так і засудженого ОСОБА_7

Під час особистого огляду засудженого останній видав светр чорного кольору з білими вставками як одяг, в якому він був одягнений у день вчинення злочину.

За висновками судово-криміналістичних експертиз сліди тканини, вилучені в ході огляду місця події, залишені светром з таким же видом тканини та з таким же ступенем зносу, що і светр, вилучений у ОСОБА_7

Виявлені на уламку скла, вилученому в ході огляду місця поді, текстильні волокна мають спільну родову належність з такими ж текстильними волокнами, що утворюють тканину верху куртки засудженого.

Факт контакту предметів одягу ОСОБА_9 с предметами одягу ОСОБА_7 підтверджується висновками криміналістичного дослідження цих предметів.

Колегія суддів вважає, що суд дав належну оцінку зібраним у справі та дослідженим у судовому засіданні доказам у їх сукупності, правильно встановив фактичні обставини справи і дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винності ОСОБА_7 у розбійному нападі на ОСОБА_9 та умисному вбивстві останнього. Сукупність зібраних доказів свідчить про те, що засуджений саме у такий спосіб мав намір заволодіти чужим майном.

Дії ОСОБА_7 судом правильно кваліфіковано за п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України.

Із висновку судово-психіатричної експертизи убачається, що ОСОБА_7 психічними захворюваннями не страждає, на момент вчинення злочину міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Покарання йому призначено у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів, даних про особу винного та обставин, що пом’якшують покарання. Колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_7 покарання є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. Підстав для пом’якшення покарання немає.

Що стосується посилань у касаційних скаргах на застосування до засудженого незаконних методів слідства, то вони були ретельно перевірені судом першої інстанції та обґрунтовано визнані безпідставними. У матеріалах кримінальної справи відсутні будь-які дані, які б підтверджували ці доводи.

Порушень чинного законодавства, які б істотно вплинули на правильність ухваленого у справі судового рішення, не виявлено.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

Касаційні скарги засудженого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_5 залишити без задоволення, вирок апеляційного суду Сумської області від 23 грудня 2009 року щодо ОСОБА_7 – без зміни.