Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні у місті Києві 23 березня 2010 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на вирок апеляційного суду Черкаської області від 23 жовтня 2009 року,

цим вироком

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Черкас, мешканця села Худоліївки Чигиринського району Черкаської області, громадянина України, раніше судимого – 23 серпня 1988 року за ст.ст. 94, 208, ч. 1 ст. 194 КК України до позбавлення волі на строк 14 років,

засуджено за пунктом 13 ч. 2 ст. 115 КК України до довічного позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_5 на користь експертної установи судові витрати в розмірі 4 497 гривень 86 копійок.

Як установив суд, злочин вчинено за таких обставин.

07 лютого 2008 року приблизно о 21-ій годині за місцем спільного проживання: в будинкуАДРЕСА_1, між ОСОБА_5 і його дочкою ОСОБА_6 виникла сварка, під час якої ОСОБА_5 вилучивши момент, коли ОСОБА_7 нахилилася головою вперед, схопив металеву емальовану каструлю й як особа, що раніше вчинила умисне вбивство, сильним ударом в тім’яну ділянку голови умисно вбив її. Потім, щоб приховати злочин, розібрав у будинку цегляну грубу, засунув труп у її нішу, замурував назад й протягом декількох годин спалював у ній дрова.

У касаційній скарзі та доповненнях до неї, як можна зрозуміти з їх змісту, засуджений ОСОБА_5 просить скасувати судові рішення через однобічність судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону. Вважає, що вирок ґрунтується на суперечливих доказах про час та обставини виявлення залишків людського тіла в грубі його будинку, а також визнавальних показаннях, які він дав внаслідок застосування до нього недозволених заходів слідства. До уваги не були взяті докази, які заперечують його причетність до злочину. Зазначив, що провадження у справі провадилося на мові, яку він погано розумів.

Заслухавши доповідача, прокурора Матюшеву О.В., яка, пославшись на аналіз зібраних у справі доказів, просила вирок залишити без зміни, пояснення засудженого ОСОБА_5, який покликаючись на доводи касаційної скарги, просив скасувати вирок, а справу направити на нове розслідування, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія судді вважає, що ця скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Висновки суду про винність ОСОБА_5 в умисному вбивстві підтверджується зібраними у справі доказами, які суд розглянув на підставі повного, всебічного та об’єктивного дослідження всіх фактичних обставин справи. Провадження у справі проведено в порядку, встановленому кримінально-процесуальним законом, під час якого були з’ясовані не тільки докази обвинувачення, але й твердження ОСОБА_5 про його непричетність до злочину, з приводу яких у вироку наведені мотиви спростування.

Викладене підтверджується такими доказами.

Показаннями ОСОБА_5, даними на допитах як підозрюваного та обвинуваченого, в яких він визнав, що вбив свою дочку ОСОБА_6 Пояснив, що цьому передувала сварка, яка виникла між ними через те, що ОСОБА_6 прийшла додому в стані сп’яніння, як йому здалося – наркотичного. На його зауваження з приводу цього стану дочка відповіла нецензурною лайкою. Її відповідь розлютила його, тому він схопив металеву каструлю й, коли ОСОБА_6 в якийсь момент нахилила голову донизу, зверху вниз завдав сильного удару в тім’я голови й убив її. Потім заховав тіло в грубі й спалив його.

Аналогічні показання ОСОБА_5 дав під час відтворення обстановки та обставин події. На місці злочину він показав каструлю, якою заподіяв удар, і грубу, в ніші якої заховав труп. Оглядом каструлі було виявлено вдавлення металу сферичної форми, а, коли розібрали стінку груби, всередині знайшли решки людського тіла – фрагменти кісток скелета.

Під час аналогічної слідчої дії, проведеної в часі після попередньої, ОСОБА_5 показав взаємне положення його та потерпілої в момент удару, відтворив механізм його заподіяння та показав, яким чином розібрав піч та заховав у ній труп.

Ці показання ОСОБА_5 висловив неодноразово, в присутності свого захисника, в статусі учасника процесу, який за законом дозволяв не давати таких свідчень проти себе. Про обставини злочину він розповідав у присутності незаінтересованих осіб та під відеозапис. Після ознайомлення із зафіксованими в протоколах та на відеоплівках даними відтворення події вбивства, ОСОБА_5 та його захисник не висловили будь-яких застережень чи зауважень щодо їх відповідності.

У матеріалах справи немає документальних чи медичних даних, що вказували б на застосування до ОСОБА_5 насильства. Відразу після допиту як підозрюваного й до допиту як обвинуваченого за скеруванням слідчого засудженого оглянув лікар-травматолог, який не виявив на його тілі будь-яких тілесних ушкоджень (т. 1 а. с. 68, 69).

Відсутні у справі й фактичні підстави для того, щоб засумніватися в достовірності аналізованих показань засудженого. ОСОБА_5 сам, добровільно заявив про зникнення ОСОБА_6 Ї повідомив голові Худоліївської сільської ради ОСОБА_8 про те, що вона чотири дні тому як пішла з дому з невідомими людьми й залишила без догляду малолітніх дітей. Попри це, зважаючи на ставлення ОСОБА_5 до дочки за життя, який, згідно з показаннями свідків-односельчан ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та інших, часто бив її, а також, що ОСОБА_6, за показаннями тих же свідків, не могла надовго залишити своїх дітей без догляду, інформація засудженого про зникнення дочки не викликала довіри, а навела на думку про можливу його причетність до цього факту. Свідок ОСОБА_8 пояснив, що як тільки засуджений повідомив про зникнення ОСОБА_6 і попросив викликати представників органів влади для встановленні опіки на дітьми, він, зважаючи на характер взаємин між ним і ОСОБА_6, відразу припустив, що ОСОБА_5 має пряме відношення до цього зникнення.

Свідок ОСОБА_12 зазначив, що після надходження інформації про зникнення ОСОБА_6, він, як працівник міліції, знаючи по службі про насильницькі дії засудженого щодо дочки, дані про його попередню судимість, вирішив з’ясувати, чи не причетний до цього сам ОСОБА_5 Через деякий час останній зізнався у вбивстві і розповів про обставини та спосіб його скоєння, показав місце захоронення тіла.

У зв’язку зі сказаним, слід також зазначити, що про час, місце та спосіб вбивства, приховування слідів злочину, ОСОБА_5 у вільній бесіді розповів експертам, які проводили судово-психіатричну експертизу.

Опираючись на наведені обставини, суд встановив, що під час досудового слідства ОСОБА_5 давав визнавальні показання добровільно, без застосування будь-яких заходів примусу з боку працівників міліції, а тому визнав їх достовірними й правильно поклав в основу обвинувачення. Також варто вказати, що в процесі розгляду справи призначалася прокурорська перевірка заяв ОСОБА_5 про застосування до нього недозволених заходів слідства, яка не підтвердила їх дійсність.

Таким чином, твердження засудженого про вимушене самообмовляння та обґрунтування вироку через це недостовірними показаннями, є безпідставними.

Крім того, слід зазначити, що, мотивуючи вирок, суд послався не тільки на показання засудженого і докази, одержані за його участю, але й на інші фактичні дані, що є в справі, які в сукупності підтверджують винність ОСОБА_5

Так, згідно з даними висновку судово-медичної, молекулярно-генетичної експертиз, виявлені в печі будинку залишки людського тіла з вірогідністю 99, 9 відсотків можуть походити від ОСОБА_6 Ці залишки могли утворитися від тривалої дії полум’я (т. 1 а. с. 110; т. 3 а. с. 62-67).

Відповідно до даних медико-криміналістичної експертизи, вдавлена ділянка металу каструлі, по формі наближена до сферичної, могла утворитися від удару в тім’яну ділянку голови за механізму, показаного ОСОБА_5 під час відтворення обстановки та обставин події злочину (т. 3 а. с. 79-80).

За даними судово-медичної експертизи, а також роз’яснень експерта ОСОБА_13 удар каструлею по голові, що призвів до утворення описаної деформації металу, міг спричинити смерть ОСОБА_6

Свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 повідомили, що ОСОБА_5 в їх присутності як понятих розповів та показав, як ударом каструлі по голові вбив свою дочку, потім заховав тіло в грубі і тривалий час палив у ній дрова.

Із розмірів ніші груби, показань свідків ОСОБА_10, ОСОБА_8 про тілобудову потерпілої та відтворений засудженим спосіб заховання тіла в грубі, стан задубіння трупа, суд встановив, що ОСОБА_5 міг запхати тіло в грубу та замурувати його.

Свідок ОСОБА_11 повідомила, що незадовго до виявлення залишків тіла ОСОБА_6, вона на прохання ОСОБА_5 білила грубу в його будинку. При цьому зауважила, що було дуже жарко й відучувався неприємний запах. ОСОБА_11 пояснила також, що зі слів ОСОБА_5 дізналася, що ОСОБА_6 чотири дні тому пішла з дому.

Аналогічні показання про час і обставини зникнення ОСОБА_6 повідомили потерпіла ОСОБА_14, свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_16, батьки і сестра засудженого. За їх показаннями про зникнення дочки ОСОБА_5 розповів їм 08 лютого 2008 року, коли приїхав додому до своїх батьків.

Показання ОСОБА_11, ОСОБА_8, особливо показання ОСОБА_14, ОСОБА_15 і ОСОБА_16 про причини приїзду ОСОБА_5, хоча до того вони більше року з ним не бачилися і не спілкувалися через поведінку останнього, при зіставленні із даними про виявлення залишків тіла ОСОБА_6 свідчать, що ОСОБА_5 не міг не знати, що його дочка нікуди не зникала, оскільки на той час була вже мертва.

Аналіз наведених доказів не містить даних, які б ставили під сумнів їх достовірність, належність, допустимість та достатність, тому твердження засудженого про фальшування доказів та невідповідність висновків фактичним обставинам справи є неспроможними.

Як убачається з матеріалів справи, одним із доказів обвинувачення органи досудового слідства визнали дані огляду місця події від 11 лютого 2008 року. Із показань свідка ОСОБА_17, а також свідків ОСОБА_18 і ОСОБА_19, які значаться понятими в цьому документі, суд встановив, що відображені у протоколі огляду дані окремо не фіксувалися, а були продубльовані з протоколу відтворення обстановки та обставин події. Про те, що огляд місця події не проводився, підтвердив також свідок ОСОБА_8 (т. 1 а. с. 11-12).

Зважаючи на ці обставини, суд визнав цей доказ недопустимим і не послався на нього під час обґрунтування вироку.

Виключення з числа доказів зазначеного протоколу не вплинуло на хронологію подій, які розгорнулися з часу звернення ОСОБА_5 із заявою про зникнення ОСОБА_6 до виявлення залишків тіла останньої та інших слідів злочину, тому доводи засудженого про наявність у справі суперечностей між доказами, щодо яких суд не навів мотивів спростування, безпідставні.

Не дає вагомих причин сумніватися в неповноті та однобічності судового слідства й та обставина, що суд не допитав свідків, які ніби бачили засудженого з дочкою 08 лютого 2008 року, оскільки їхні свідчення не спростовують сукупності доказів, що є у справі й наведені у вироку.

Зі справи видно, що ОСОБА_5 народився, проживав, вчився в Україні; за показаннями батьків та згаданих вище свідків-односельчан, в побуті спілкувався й розумів українську мову. У зв’язку з цим посилання засудженого на ведення судочинства на незрозумілій, не рідній для нього мові, є необґрунтованими.

Оскільки вбивство ОСОБА_6 засуджений ОСОБА_5 вчинив як особа, яка раніше вчинила умисне вбивство, суд правильно кваліфікував його дії за пунктом 13 ч. 2 ст. 115 КК України.

Призначаючи покарання, суд взяв до уваги ступінь тяжкості діяння, його належність до категорії особливо тяжких злочинів. Внаслідок цих дій із життя пішла молода людина, мати двох малолітніх дітей.

У вирішенні цього питання суд правильно зважив на схильність ОСОБА_5 до насильницьких правопорушень, негативну характеристику з місця проживання, суб’єктивне негативне ставлення до своїх дій.

З огляду на ці обставини, а також на відсутність обставин, що пом’якшують покарання, суд дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_5 становить особливу небезпеку для суспільства й тому правильно обрав йому покарання у виді довічного позбавлення волі.

Інших причин чи підстав для скасування вироку в касаційній скарзі не наведено.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

вирок апеляційного суду Черкаської області від 23 жовтня 2009 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого ОСОБА_5 Ї без задоволення.