Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

за участю прокурора Морозової С.Ю.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 23 березня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 26 червня 2009 року щодо ОСОБА_4

Цим вироком

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянин України, такий, що

неодноразово судився, в тому числі,

10 жовтня 2005 року Слов’янським

міськрайонним судом Донецької області

за ч. 1 ст. 311 КК України на 3 роки

8 місяців позбавлення волі;

24 січня 2008 року звільнений

умовно-достроково на 1 рік 29 днів,

засуджений за ст. 395 КК України на два місяці арешту.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного за цим вироком покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 10 жовтня 2005 року і ОСОБА_4 визначено остаточне покарання у виді трьох місяців арешту.

У апеляційному порядку справа не переглядалась.

Згідно з вироком ОСОБА_4 засуджено за те, що він, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за порушення правил адміністративного нагляду, встановленого терміном на дванадцять місяців постановою Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 24 січня 2008 року, згідно з якою йому було заборонено виходити з дому (квартири) з 20-ої год. до 4-ої год. за винятком роботи; виїжджати за межі м. Слов’янська без письмового дозволу начальника Слов’янського РВ УМВСУ в Донецькій області та зобов’язано 3 і 15 числа кожного місяця з’являтись до цього районного відділу міліції на реєстрацію, 3 і 15 грудня 2008 року, 3 і 15 січня 2009 року на реєстрацію до районного відділу міліції не з’явився і самовільно залишив місце проживання без дозволу начальника Слов’янського РВ УМВСУ в Донецькій області.

У касаційному поданні прокурор просить вирок щодо ОСОБА_4 скасувати у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону, а справу направити на новий судовий розгляд. Мотивує тим, що остаточне покарання за сукупністю вироків є меншим від невідбутої частини покарання за попереднім вироком, що не відповідає вимогам ч. 4 ст. 71 КК України.

Заслухавши доповідача, думку прокурора на підтримання касаційного подання, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Частину покарання, від відбування якого особу звільнено умовно-достроково, відповідно до роз’яснення, яке міститься в п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику призначення судами кримінального покарання" від 24.10.2003 року № 7 (v0007700-03) , потрібно вважати невідбутою частиною покарання за попереднім вироком.

При призначені ОСОБА_4 покарання суд зазначених вимог кримінального закону не дотримався, а також не врахував наведеного вище роз’яснення Пленуму Верховного Суду України.

Із матеріалів справи вбачається, що вироком Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 26 червня 2009 року ОСОБА_4 засуджено за ст. 395 КК України до штрафу на два місяці і на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків йому визначено остаточне покарання у виді трьох місяців арешту.

Злочин, за який ОСОБА_4 засуджено цим вироком, він вчинив у період умовно-дострокового звільнення від подальшого відбування покарання у виді позбавлення волі на один рік двадцять дев’ять днів.

Отже, відповідно до ч. 4 ст. 71 КК України за сукупністю вироків покарання мало б бути більшим від невідбутої частини покарання за попереднім вироком, яка становить один рік двадцять дев’ять днів позбавлення волі, проте суд призначив ОСОБА_4 остаточне покарання у виді трьох місяців арешту.

За таких обставин вирок щодо ОСОБА_4 в зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

При новому судовому розгляді справи суду належить дослідити докази у встановленому законом порядку, дати їм належну оцінку і за умови доведеності винуватості ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 395 КК України, призначити йому покарання відповідно до вимог закону.

Керуючись ст. ст. 394, 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.

Вирок Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 26 червня 2009 року щодо ОСОБА_4 скасувати, а справу направити у той же місцевий суд на новий судовий розгляд в іншому складі суду.