Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

за участю прокурора Саленка І.В.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 23 березня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 13 травня 2009 року і ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Волинської області від 10 липня 2009 року щодо ОСОБА_4

Цим вироком

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянин України, такий, що судився:

25 червня 2008 року Ковельським

міськрайонним судом Волинської області

за ст. 309 ч. 1 КК України до штрафу в

сумі 850 гривень,

засуджений за ч. 2 ст. 309 КК України на два роки позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного за цим вироком покарання повністю приєднано невідбуте покарання за вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 25 червня 2008 року і ОСОБА_5 визначено остаточне покарання у виді двох років позбавлення волі зі штрафом в сумі 850 гривень.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з дворічним іспитовим строком і покладенням на нього обов’язків, передбачених п. п. 3 і 4 ч. 1 ст. 76 цього ж Кодексу.

Постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 744 грн. 15 коп. судових витрат.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Волинської області від 10 липня 2009 року вирок щодо ОСОБА_4 залишено без зміни.

Згідно з вироком ОСОБА_4 засуджено за те, що він на початку вересня 2008 року незаконно без мети збуту для власних потреб придбав, зірвавши на дачному масиві "Калина" чотири листки конопель, які незаконно зберігав за місцем проживання у АДРЕСА_1, а потім їх подрібнив, незаконно виготовивши наркотичний засіб – канабіс (висушену марихуану).

Наприкінці вересня 2008 року ОСОБА_4 частину цього наркотичного засобу вжив шляхом паління, а його залишок незаконно зберігав при собі без мети збуту. 14 лютого 2009 року о 20-ій год. 45 хв. під час особистого огляду ОСОБА_4 працівниками міліції було виявлено і вилучено наркотичний засіб – канабіс (висушену марихуану) вагою 5,31 гр.

У касаційному поданні прокурор просить судові рішення щодо ОСОБА_4 скасувати в зв’язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого у зв’язку з м’якістю, а справу направити на новий судовий розгляд. Вказує на необґрунтованість рішення суду про звільнення засудженого з випробуванням, зазначаючи, що ОСОБА_4 має судимість і знову вчинив злочин у сфері обігу наркотичних засобів. Крім того, вважає, що суд конкретно не вказав, від якого саме з основних видів покарань було звільнено з випробуванням ОСОБА_4

Заслухавши доповідача, думку прокурора на підтримання касаційного подання, обговоривши наведені в ньому доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що в його задоволенні необхідно відмовити.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні злочину, за який його засуджено, та правильність кваліфікації дій за ч. 2 ст. 309 КК України в касаційному поданні прокурором не оспорюються.

При призначенні ОСОБА_4 покарання суд дотримався вимог ст. 65 КК України і врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного і обставини, що пом’якшують покарання, - визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину і молодий вік засудженого, а також розмір наркотичного засобу, який є незначним.

З огляду на викладене, суд дійшов обґрунтованого висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 без відбування покарання і з наведенням відповідних мотивів звільнив його від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням.

Таким чином, доводи в касаційному поданні прокурора про невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого в зв’язку з м’якістю є безпідставними.

Із змісту ухвали апеляційного суду вбачається, що ним допущено помилку в зазначенні дати народження засудженого, про що слушно вказує прокурор у касаційному поданні. Проте, така обставина не вплинула істотно на правильність судового рішення, оскільки у вироку, який був звернутий до виконання, анкетні дані ОСОБА_4 зазначені правильно.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були б підставою для зміни або скасування судових рішень, у справі не встановлено.

Керуючись ст. ст. 394, 396 КПК України, колегія суддів

у задоволенні касаційного подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, по кримінальній справі щодо ОСОБА_4 відмовити.