Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в місті Києві 23 березня 2010 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_5 та його захисника-адвоката ОСОБА_6 на вирок Апеляційного суду Дніпропетровського області від 15 грудня 2009 року,

зазначеним вироком

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця

АДРЕСА_1, раніше судимого:

4 травня 1999 року ч.ч. 3, 4 ст. 81, ч. 1 ст. 86, ст. 17 ч. 2 ст. 140, ч. 2 ст. 140, ч. 1 ст. 89 КК України 1960 року до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

26 вересня 2006 року за ч. 1 ст. 121, ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки; звільненого 19 грудня 2008 року умовно-достроково на 11 місяців і 4 дні,

засуджено:

- за ч. 2 п. 9 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років і 6 місяців,

- за ч. 3 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

- за ч. 1 ст. 153 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_5 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років і 6 місяців з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, а на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Постановлено стягнути з ОСОБА_7 на користь потерпілих:

- ОСОБА_8 6 000 грн на відшкодування матеріальної шкоди та 1 000 000 грн - моральної шкоди;

- ОСОБА_9 34 630 грн на відшкодування матеріальної шкоди та 50 000 грн – моральної шкоди.

ОСОБА_5 визнаний винним та засуджений за те, що він 7 квітня 2009 року близько 17 години 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, з метою розбійного нападу, попередньо домовившись про зустріч з потерпілою ОСОБА_9, яка надавала сексуальні послуги, шляхом вільного доступу проник у квартиру АДРЕСА_2, де вчинив на неї розбійний напад.

З метою приховати цей злочин ОСОБА_5 завдав два удари ножем у живіт та два удари в спину співмешканцю потерпілої ОСОБА_9 - ОСОБА_10, який прийшов у цю квартиру. Внаслідок отриманих ножових поранень смерть потерпілого настала на місці події.

Потім ОСОБА_5, застосовуючи щодо ОСОБА_9 фізичне насильство, та з погрозою застосування такого щодо неї, вчинив насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом.

Коли ОСОБА_9, побоюючись за своє життя, через вікно намагалася покинути квартиру, розташовану на третьому поверсі, ОСОБА_5 схопив її за волосся, але потерпіла не втрималась, впала на асфальт, унаслідок чого отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Після того ОСОБА_5 заволодів майном ОСОБА_9 на суму 4630 гривень.

У касаційних скаргах та доповненнях до них засуджений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 порушують питання про скасування вироку та направлення справи на нове розслідування, посилаючись на неповноту досудового та судового слідства, відсутність у справі доказів винуватості ОСОБА_5, а також на порушення вимог кримінально-процесуального закону.

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_5, який доводи своєї касаційної скарги підтримав і просив вирок скасувати, а справу направити на нове розслідування, думку прокурора Волошиної Т.Г., яка також вважала, що вирок необхідно скасувати, а справу направити на нове розслідування, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що вони підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 22 КПК України прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання, зобов’язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи.

Однак, органи досудового слідства не виконали цих вимог закону.

Як убачається з матеріалів справи, під час огляду місця події в квартирі АДРЕСА_2, виявлено з ознаками насильницької смерті під вхідними дверима труп потерпілого, біля ванної кімнати у відрі з водою – одяг з плямами бурого кольору, в кухні - кухонний ніж зі слідами змиву, прив’язані до труби чорні жіночі брюки та інше.(т.1 а.с.7-11)

Згідно з висновком судово-імунологічної експертизи на рушниках, одязі потерпілої ОСОБА_9, зокрема і на випраному, виявлена кров, походження якої не виключене від потерпілого ОСОБА_10, та не виключена можливість домішку крові ОСОБА_5 ( т.2 а.с. 8-16)

Однак не з’ясовані питання, яким чином могла потрапити кров потерпілого ОСОБА_10 та ОСОБА_5 на одяг потерпілої ОСОБА_9, хто і чому намагався його випрати. ОСОБА_9 не змогла пояснити цих обставин та стверджувала, що до потерпілого ОСОБА_10, після спричинення йому ножових поранень не торкалась.

Крім того, на фототаблиці, яка додана до протоколу огляду місця події, видно, що тіло потерпілого ОСОБА_10 накрито покривалом, але питання, хто це зробив, залишилось не з’ясованим.( т.1 а.с.16)

З показань свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 видно, що при виїзді на місце події було встановлено, що ОСОБА_9 зірвалась з простирадла, намагаючись спуститись з вікна; свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_16 показали, що їм потерпіла повідомила про те, що сама вистрибнула з вікна. (т.1 а.с. 69, 85-90)

Потерпіла ОСОБА_9 стверджувала про те, що коли ОСОБА_5 вийшов зі спальні, вона зачинила міжкімнатні двері на замок і кинулась до вікна. Але ОСОБА_5 вибив двері, схопив її за волосся, але не втримав, у результаті чого вона впала на асфальт.

Отже, наведене свідчить про наявність суперечностей, які істотно впливають на встановлення фактичних обставин вчинення злочинів.

Крім того, з показань ОСОБА_9 також вбачається, що після порушення щодо неї кримінальної справи вона розповідала про те ж, що й під час судового розгляду, тобто про обставини вчинення ОСОБА_5 злочинів. Однак в матеріалах справи є протокол її допиту як підозрюваної, з якого вбачається, що вона на підставі ст. 63 Конституції України відмовилась давати показання, що свідчить про відсутність запису буд-яких її показань з моменту порушення щодо неї кримінальної справи аж до моменту порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_5

Тому для детального з'ясування зазначених питань, а також, кому і що ОСОБА_9 повідомляла про обставини події, необхідно встановити та допитати працівників правоохоронних органів та інших осіб, з якими спілкувалась потерпіла, в тому числі на місці події, по дорозі в лікарню та в самій лікарні.

Не з’ясовано органами досудового слідства також, за яких обставин і хто прив’язав до труби чорні жіночі брюки, простирадло. Необхідно з'ясувати, чи був на місці події пасок та залишки скотчу, якими, як стверджувала потерпіла, ОСОБА_5 прив’язував та примотував її до дивану, а потім до батареї.

З матеріалів справи вбачається, що труп потерпілого знаходився під вхідними дверима та підпирав їх. Проте органи досудового слідства не перевірили, чи переміщався ОСОБА_10 після спричинення йому тілесних ушкоджень та чи міг хто-небудь покинути квартиру через вхідні двері за умови, що зсередини вони були заблоковані трупом потерпілого.

Свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, понятих та інших осіб, які перебували на місці події, необхідно допитати також з приводу наявності на місці вчинення злочину характерних слідів крові, які б свідчили про пересування потерпілого після спричинення йому тілесних ушкоджень, можливих ознак пошуку майна в квартирі та інших обставин.

Також не було з’ясовано, чи могли зачинитись вхідні двері на заскочку, як про це стверджував ОСОБА_5, оскільки в матеріалах справи є різні дані як були зачинені двері: на заскочку; два замки - замкнені на один оберт; два замки - замкнені на два оберти.

Поза увагою органів досудового слідства залишилось питання зникнення ключів з місця події, оскільки з показань ОСОБА_17 видно, що, зі слів ОСОБА_9 йому відомо, що ключі залишились в квартирі.

З цього приводу необхідно допитати власника квартири та інших осіб, яким можуть бути відомі ці обставини.

Крім того, на досудовому слідстві залишились поза увагою протиріччя щодо взаємовідносин між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 У зв'язку з цим необхідно встановити та допитати осіб, які знали про їх відносини, оскільки в справі є показання свідків, які не узгоджуються з показаннями потерпілої. Зокрема, з її показань вбачається, що ОСОБА_10 не заперечував проти її способу життя, звільняв квартиру на час її зустрічей із чоловіками, конфліктів з цього приводу не виникало.

У той же час, свідки ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, які проживали в сусідньому під'їзді, показали, що між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 часто виникали сварки.

З метою з’ясування обставин викрадення майна необхідно детальніше допитати ОСОБА_9 та осіб, які могли бачити в неї це майно, його особливі ознаки, марки телефонів, а також чому вона протягом тривалого часу не заявляла про викрадені гроші та майно.

Крім того, незважаючи на те, що відповідно до висновку судово-медичної експертизи в потерпілого ОСОБА_10 виявлені тілесні ушкодження у виді проникаючих колото-різаних ран: на задній і передній поверхні грудної клітки, на передній черевній стінці зліва та непроникаюча колото-різана рана на задній поверхні грудної клітки зліва, в постанові про його притягнення як обвинуваченого та обвинувальному висновку органи досудового слідства зазначили про те, що ОСОБА_5 завдав потерпілому два удари ножем в область живота зліва та два удари в спину. Відповідно до цього ж висновку на голові та шиї потерпілого ОСОБА_10 виявлені прижиттєві садна, на механізм спричинення останньому яких органи досудового слідства не вказали та не з'ясували, ким були заподіяні ці тілесні ушкодження, поставивши у вину ОСОБА_5 заподіяння ОСОБА_10 тільки 4 ножових поранення.

Підлягає перевірці версія ОСОБА_5 про те, що він після отримання сексуальних послуг, завдав один удар кулаком в обличчя потерпілому ОСОБА_10, який вибив двері в спальню, кричав та хапав його за руку. Після того він вийшов з квартири, ножових поранень не завдавав, з квартири нічого не брав.

З урахуванням отриманих під час додаткового розслідування нових даних органи досудового слідства повинні перевірити доводи ОСОБА_5 про те, що явку з повинною та пояснення давав внаслідок застосування до нього незаконних заходів.

Зазначена неповнота, однобічність досудового слідства залишилась поза увагою суду, який також допустив невідповідність мотивувальної і резолютивної частин, мотивуючи про стягнення з ОСОБА_5 моральної шкоди в сумі 100 000 грн, у резолютивній частині вказав про стягнення цієї шкоди в сумі 1 000 000 грн.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що істотна неповнота і однобічність досудового слідства перешкодила суду всебічно, повно та об’єктивно розглянути справу і постановити законне судове рішення. У зв’язку з цим вирок щодо ОСОБА_5 підлягає скасуванню з направленням справи на нове розслідування, оскільки усунення зазначених недоліків та неповноти досудового слідства за допомогою процесуальних засобів, якими наділений суд, є неможливим.

Під час розслідування мають бути перевірені наведені в касаційних скаргах доводи про непричетність ОСОБА_5 до вчинення зазначених злочинів, у зв'язку з чим вони підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційні скарги ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_6 задовольнити частково.

Вирок Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15грудня 2009 року щодо ОСОБА_5, скасувати, а справу направити на нове розслідування.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_5 залишити у виді тримання під вартою.