Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого - Драги В.П.

суддів – Лавренюка М.Ю., Пошви Б.М.

за участю прокурора – Сорокіної О.А.

розглянула у судовому засіданні 18 березня 2010 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням першого заступника прокурора Черкаської області.

Вироком Лисянського районного суду Черкаської області від 22 травня 2009 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не судимого

засуджено за ст. 309 ч.3 КК України на 5 років позбавлення волі, за ст. 317 ч.1 КК України на 3 роки позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно на 5 років позбавлення волі.

Із застосуванням ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки з покладенням на нього обов’язків, передбачених п.2 ст. 76 КК України.

В апеляційному порядку вирок не переглядався.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він у період з грудня 2008 року по кінець лютого 2009 року систематично надавав для незаконного вживання марихуани приміщення власного будинку № 7 по вул. Набережній у смт. Лисянка Черкаської області.

Крім того, ОСОБА_1 незаконно придбав та зберігав у зазначеному будинку без мети збуту особливо небезпечний наркотичний засіб – каннабіс вагою 3291, 124 г, який у нього було вилучено 13 березня 2009 року.

У касаційному поданні прокурор посилається на те, що при звільненні ОСОБА_1 на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням судом не враховано, що засуджений вчинив 2 злочини, один із яких є тяжким, предметом злочину був особливо небезпечний наркотичний засіб в особливо великому розмірі, засуджений ніде не працює, характеризується посередньо, судом належним чином не мотивовано, які саме дані про особу засудженого давали підстави для висновку про можливість його виправлення без відбування покарання.

Тому вважає, що призначене ОСОБА_1 покарання є занадто м’яким, не відповідає тяжкості вчинених ним злочинів та даним про його особу.

Порушує питання про скасування вироку і направлення справи на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, прокурора, яка підтримала подання, розглянувши подання та матеріали справи, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні покарання суд має врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Як свідчать матеріали справи, при застосуванні до ОСОБА_1 ст. 75 КК України і звільненні його від покарання з випробуванням суд послався у вироку на те, що ОСОБА_1 визнав себе винним у вчиненні злочину, давав правдиві та послідовні показання, у вчиненому злочині розкаявся, сприяв його розкриттю, має молодий вік і збитків від злочину не сталося.

Однак, при вирішенні даного питання суд у достатній мірі не врахував ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_1 злочинів, один із яких є тяжким, того, що засуджений ніде не працює, характеризується посередньо і належним чином не обгрунтував свого висновку про можливість виправлення засудженого без реального відбування ним покарання.

Виходячи з наведеного, вирок необхідно скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів –

Касаційне подання першого заступника прокурора Черкаської області задовольнити.

Вирок Лисянського районного суду Черкаської області від 22 травня 2009 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.