Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 18 березня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 25 грудня 2009 року, якою кримінальна справа про обвинувачення:

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

не судимого в силу 89 КК України (2341-14) ,

за п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України та

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_2,

не судимого,

за ч. 4 ст. 187 КК України,

направлена прокурору Запорізької області на додаткове розслідування.

Органами досудового слідства ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обвинувачуються в тому, що вони 21 грудня 2005 року приблизно в 18 год.

55 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, за попередньою змовою, з метою розбійного нападу та заволодіння майном, прийшли до магазину "Хлібодар", розташованого по бульвару Бельфорському, 12 в м. Запоріжжі.

Діючи спільно, застосовуючи насильство, небезпечне для життя й здоров'я продавця магазину ОСОБА_7, завдали потерпілій руками і ногами численні удари в різні частини тіла, а також не менше п’яти разів ударили її головою об кутову поверхню холодильної камери.

Після цього ОСОБА_5, бажаючи настання смерті потерпілої, несподівано для ОСОБА_6, і виходячи за рамки раніше досягнутої домовленості, скориставшись виявленим у магазині ножем, наніс

ОСОБА_7 не менше 2-3 різаних поранень шиї, що обумовило розвиток гострої крововтрати, від чого наступила її смерть на місці події.

Після вчинення ОСОБА_5 вбивства потерпілої, ОСОБА_6 і ОСОБА_5 заволоділи товаром магазину на суму 221 грн. 18 коп. та денною виручкою в сумі 1 170 грн., а всього на суму 1 391 грн. 18 коп.

Направляючи справу на додаткове розслідування з мотивів неповноти досудового слідства, суд в ухвалі зазначив про необхідність проведення відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_6 та встановлення особи, яка перебувала в камері затриманих разом з ОСОБА_5, встановити свідка ОСОБА_8 та провести з ним впізнання обвинувачених. Перевірити версію про причетність до вбивства інших осіб та з'ясувати належність слідів взуття, залишених на місці пригоди. Встановити обставини охорони місця події до прибуття слідчо-оперативної групи, а також усунути порушення вимог ст. 223 КПК України при складанні обвинувального висновку.

У касаційному поданні прокурор просить ухвалу апеляційного суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, мотивуючи тим, що зазначені в ухвалі недоліки досудового слідства суд мав можливість усунути в судовому засіданні шляхом надання доручення в порядку ст. 315-1 КПК України та витребування додаткових доказів. У випадку відсутності доказів, які б підтверджували обвинувачення і вичерпані всі можливості одержання додаткових доказів, суду необхідно постановити виправдувальний вирок.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який не підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів не знаходить підстав для його задоволення.

Відповідно до вимог ст. 22 КПК України прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного й об’єктивного дослідження обставин справи.

Проте ці вимоги закону під час досудового слідства не були виконані, обставини, які мають істотне значення для вирішення питання щодо причетності ОСОБА_5 і ОСОБА_6 до умисного вбивства ОСОБА_7, належним чином не з’ясовані.

Поклавши в основу обвинувачення показання ОСОБА_5 і ОСОБА_6 на досудовому слідстві про обставини вчинення злочинів, від яких ОСОБА_5 у подальшому відмовився, органи досудового слідства не перевірили його доводи про непричетність до вбивства.

Судом обґрунтовано зазначено про необхідність перевірки показань свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_13 про місцезнаходження обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в проміжок часу, коли було вчинено вбивство потерпілої.

Як на доказ вини ОСОБА_5 у вбивстві потерпілої, органи досудового слідства посилалися на показання ОСОБА_12, який перебував у кімнаті затриманих разом з ОСОБА_5 і останній розповів йому про вчинене вбивство.

У судовому засіданні ОСОБА_5 заперечує факт перебування у кімнаті затриманих разом з ОСОБА_12, а згідно з реєстрацією в журналі затриманих прізвище ОСОБА_12 не зазначено. Досудовим слідством не встановлено, з ким ОСОБА_5 перебував у кімнаті затриманих і чи дійсно він розповів про обставини вчиненого вбивства.

Залишилися не з’ясованими обставини, при яких були залишені сліди взуття з нашаруванням крові біля трупу потерпілої та на території магазину.

Не перевірені пояснення свідка ОСОБА_8, який в проміжок часу, коли було вчинено вбивство потерпілої, бачив невідомого чоловіка, який йшов від магазину, та не з’ясовано обставини вживання потерпілою алкогольних напоїв зі сторонніми особами та можлива їх причетність до вбивства.

Слушним також є посилання суду на невідповідність обвинувального висновку вимогам ст. 223 КПК України, оскільки на підтвердження обвинувачення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні злочину слідчий лише навів докази, однак не розкрив їх суті. За наявності заперечень обвинувачених щодо своєї причетності до вбивства, ці доводи не спростовані, що позбавляє їх можливості здійснювати право на захист.

Доводи у касаційному поданні про те, що недоліки досудового слідства можуть бути усунуті в судовому засіданні шляхом судових доручень та витребування додаткових доказів, є безпідставними.

Згідно зі ст. 315-1 КПК України підлягають перевірці і уточненню фактичні дані, одержані у ході судового слідства. Із матеріалів справи вбачається, що органами досудового слідства допущена неповнота, яка не може бути усунута в судовому засіданні, враховуючи об’єм, характер і особливості слідчих дій, які необхідно провести.

За таких обставин, судова колегія вважає, що кримінальна справа направлена на додаткове розслідування обґрунтовано і підстав для скасування ухвали суду немає.

Керуючись ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 25 грудня 2009 року щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 – без зміни.