Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула у судовому засіданні 11 березня 2010 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Луганської області на вирок Стахановського міського суду Луганської області від 24 лютого 2009 року, яким

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця

м. Теплогорська Луганської області, громадянина Росії,

судимого 22 листопада 2008 року ч. 1 ст. 309 КК України

на 1 рік позбавлення волі зі звільненням на підставі ст. 75 КК

України з випробуванням з іспитовим строком 1 рік,

засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України на 2 роки обмеження волі з позбавленням права керування транспортними строком на 2 роки, а на підставі ч. 4 ст. 70 КК України частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком у виді 6 місяців позбавлення волі, що відповідно до п. "б" ч. 1 ст. 72 КК України відповідає 1 року обмеження волі, та остаточно визначено 3 роки обмеження волі з позбавленням права керування транспортними строком на 2 роки. На підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладенням обов’язків, передбачених п.п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України.

В апеляційному порядку вирок не переглядався.

ОСОБА_5 визнано винним у тому, що він 11 травня 2008 року у м. Теплогорську, керуючи автомобілем ВАЗ-2105, не маючи посвідчення водія та перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, не впорався з керуванням, виїхав за межі проїзної частини дороги та в’їхав у складське приміщення млину. Внаслідок ДТП пасажири автомобіля ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які також перебували у стані алкогольного сп’яніння, отримали легкі, а пасажир ОСОБА_9 – середньої тяжкості тілесні ушкодження.

У касаційному поданні прокурор посилається на безпідставне звільнення ОСОБА_5 від відбування основного та додаткового покарання з випробуванням. Зазначає, що остаточне покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України суд визначив з порушенням вимог ст. 72 КК України. Указує, що додаткові покарання виконуються реально. Просить скасувати вирок і направити справу на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, який підтримав подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню.

З вироку убачається, що суд, призначаючи ОСОБА_5 покарання із звільненням від відбування покарання з випробуванням, узяв до уваги дані про особу винного та деякі обставини справи, зокрема, те, що засуджений розкаявся, сприяв розкриттю злочину, позитивно характеризується, з необережності вчинив злочин невеликої тяжкості, на момент вчинення злочину був не судимий. Разом із тим, суд не надав належної оцінки конкретним обставинам справи, зокрема тому, що ОСОБА_5 знаходився за кермом у стані алкогольного сп’яніння, заходів до відшкодування шкоди потерпілій ОСОБА_7 не приймав, не працює, являється громадянином ОСОБА_6, що фактично виключає виконання вироку із застосуванням ст. 75 КК України.

Тому колегія суддів вважає, що рішення суду про звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, то на думку колегії суддів воно є недостатньо обґрунтованим та мотивованим.

Доводи у касаційному поданні прокурора про порушення судом правила складання покарань. Так, згідно положень ст. 72 КК України при складанні покарань за сукупністю злочинів та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид. Однак на порушення цих вимог закону суд при призначенні остаточного покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України перевів більш суворий вид покарання в менш суворий.

Крім того, відповідно до роз’яснень ч. 5 п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" (v0007700-03) та виходячи зі змісту ст. 75 КК України, додаткові покарання підлягають реальному виконанню. Однак суд звільнив ОСОБА_5 не тільки від основного, але й від додаткового покарання.

З огляду на викладені обставини колегія суддів вважає, що вирок щодо ОСОБА_5 слід скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

При новому розгляді справи слід врахувати наведене у даній ухвалі, перевірити доводи, викладені у касаційному поданні прокурора, та за умови підтвердження обсягу обвинувачення, в якому засудженого визнано винним за даним вироком, призначити покарання, яке б відповідало вимогам закону.

Керуючись ст.ст. 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційне подання прокурора задовольнити.

Вирок Стахановського міського суду Луганської області від 24 лютого 2009 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.