Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 11 березня 2010 року матеріали справи за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, на ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 12 травня 2009 року щодо ОСОБА_5,

Адвокат ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 звернулася до суду зі скаргою на постанову старшого слідчого прокуратури Суворовського району м. Одеси від 10 квітня 2009 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_5 за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст. 366, ч.1 ст. 367 КК України.

Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 30 квітня 2009 року скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 залишено без задоволення; матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи, направлені до прокуратури Суворовського району м. Одеси для проведення подальшого досудового розслідування.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 12 травня 2009 року апеляцію адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 задоволено; постанову місцевого суду та постанову слідчого про порушення кримінальної справи скасовано, в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_5 відмовлено.

У касаційному поданні прокурор ставить питання про скасування ухвали апеляційної інстанції як такої, що постановлена з істотним порушенням кримінально-процесуального закону. Вважає, що для порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_5 достатньо підстав і приводів, а суд апеляційної інстанції, розглядаючи справу, вдався до оцінки доказів, які були зібрані прокуратурою. Справу просить направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційне подання і просив матеріали справи направити на новий апеляційний розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання слід задовольнити.

Згідно зі ст. 236-8 КПК України суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Зокрема, суд повинен перевіряти, чи були наявними на час порушення справи передбачені ч.1 ст. 94 КПК України приводи; чи мала особа, яка порушила справу, достатньо даних, що вказували на наявність ознак злочину (ч.2 ст. 94 КПК України); чи компетентна особа прийняла рішення про порушення кримінальної справи і чи було дотримано нею встановлений для цього порядок (ст. 98 КПК України). Закон не вимагає від відповідних органів при вирішенні питання про порушення кримінальної справи надавати докази або вважати встановленими будь-які обставини.

Проте, суд апеляційної інстанції, розглядаючи апеляцію адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5, всупереч вищенаведеним нормам кримінально-процесуального закону вдався до оцінки наявних у справі доказів, а саме - наявності чи відсутності у діях ОСОБА_5 складу злочинів, передбачених ч.1 ст. 366, ч.1 ст. 367 КК України, тобто вирішив ті питання, які мають вирішуватися при розгляді справи по суті.

Крім того, задовольняючи апеляцію адвоката ОСОБА_6 та скасовуючи постанову про порушення кримінальної справи та постанову місцевого суду про залишення скарги без задоволення, суд апеляційної інстанції ухвалив рішення про відмову в порушенні кримінальної справи. Проте, відповідно до положень ст. 366 КПК України після апеляційної перевірки постанови місцевого суду, винесеної в порядку, передбаченому ст. 236-8 КПК України, апеляційний суд у випадку скасування постанови місцевого суду повинен був направити матеріали справи на новий судовий розгляд.

Отже, апеляційний суд вийшов за межі повноважень, встановлених кримінально-процесуальним законом.

За таких обставин ухвалу суду апеляційної інстанції слід вважати постановленою з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, що відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 398 КПК України є підставою для її скасування. Матеріали справи за скаргою адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 підлягають направленню на новий апеляційний розгляд, під час якого апеляційний суд має належним чином їх перевірити і з урахуванням доводів касаційного подання постановити рішення, яке б відповідало вимогам закону.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів,

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 12 травня 2009 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а матеріали справи направити на новий апеляційний розгляд.