Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула у судовому засіданні у м. Києві 02 березня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Автономної Республіки Крим на вирок Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 09 грудня 2008 року щодо ОСОБА_5

Вироком суду

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженку та жительку м. Керч

Автономної Республіки Крим,

раніше судиму:

- 21 березня 2001 року за ч.3 ст. 140 КК

України 1960 року до позбавлення волі на

3 роки з конфіскацією майна,

- 16 червня 2005 року за ч.2 ст. 185 КК

України до позбавлення волі на 3 роки, звільнену за останнім вироком на підставі п. "а" ст.3 Закону України від 18 липня 2007 року "Про амністію" від подальшого відбування покарання,

було засуджено за ч.2 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк три роки.

На підставі ст. 71 КК України їй частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком суду від 16 червня 2005 року та визначено остаточно покарання у виді позбавлення волі на строк три роки і шість місяців.

Постановлено стягнути з ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_6 800 грн. матеріальної шкоди.

Як визнав суд, 06 червня 2008 року приблизно о 1-й годині ОСОБА_5, перебуваючи у домогосподарстві АДРЕСА_1 таємно викрала гроші потерпілого ОСОБА_6 у сумі 800 грн.

В апеляційній інстанції вирок щодо ОСОБА_5 не переглядався.

За повідомленням виконуючого обов’язки начальника Чернігівської виправної колонії № 44 ОСОБА_5 померла під час відбування покарання ІНФОРМАЦІЯ_2

У касаційному поданні прокурор, не оспорюючи рішення суду щодо винності ОСОБА_5 та кваліфікації її злочинних дій, просить вирок у частині призначення покарання змінити у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону. Вважає, що суд безпідставно призначив ОСОБА_5 покарання на підставі ст. 71 КК України.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора Колесниченка О.В., який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання прокурора, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_5 у злочині, передбаченому ч. 2 ст. 185 КК України, відповідають фактичним обставинам справи та обґрунтовані сукупністю розглянутих у судовому засіданні й наведених у вироку доказів. Дані висновки суду у касаційному поданні не оспорюються.

Як убачається з матеріалів справи, постановою Полтавського районного суду Полтавської області від 11 липня 2007 року ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання на підставі п. "а" ст. 3 Закону України від 19 квітня 2007 року "Про амністію" на невідбуту частину строку покарання 1 рік 2 місяці 19 днів (а.с. 29). Однак цей строк, на який її було звільнено, за чинним законодавством не створює правових підстав для застосування ст. 71 КК України у випадку вчинення нового злочину.

Отже, рішення суду про застосування до ОСОБА_5 ст. 71 КК України й призначення покарання за сукупністю вироків підлягає виключенню, як правильно вказав прокурор у поданні.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання заступника прокурора Автономної Республіки Крим задовольнити.

Вирок Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 09 грудня 2008 року щодо ОСОБА_5 змінити.

Виключити з вироку рішення суду про застосування ст. 71 КК України і вважати її засудженою за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання, призначеного судом, у виді позбавлення волі на строк три роки.