Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула у судовому засіданні 02 березня 2010 року у м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Одеської області від 04 листопада 2009 року, якою кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

такого, що не має судимості,

за п.п. 6, 9 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України повернуто прокурору Одеської області для проведення додаткового розслідування.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 змінено з тримання під вартою на підписку про невиїзд і звільнено його з–під варти.

Органом досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується у тому, що він 12 січня 2008 року в період часу з 23-ї до 24-ї години, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, біля будинку № 11 по вул. Бібліотечній у м. Одесі, вчинив розбійний напад на ОСОБА_3, під час якого металевим прутом наніс йому удар по голові та спині, від чого останній впав. Оскільки потерпілий намагався підвестись і міг покликати на допомогу, у ОСОБА_2 виник умисел на вбивство ОСОБА_3, реалізуючи який, він наніс потерпілому два сильних удари по голові, від отриманих ушкоджень настала смерть потерпілого на місці події. Після того ОСОБА_2 заволодів майном ОСОБА_3 на загальну суму 38 грн.

Органом досудового слідства дії ОСОБА_2 кваліфіковані за п.п. 6, 9 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України.

Апеляційний суд в ухвалі про направлення справи на додаткове розслідування зазначив, що у справі допущена неповнота досудового слідства, яку неможливо усунути у судовому засіданні, а також з матеріалів справи випливають обставини, які суперечать висновкам слідства щодо доведеності винності ОСОБА_2 у вчиненні злочинів.

На думку суду, органом досудового слідства не допитувалися свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які б могли надати інформацію про важливі суттєві обставини у справі. Крім того, суд вказав на неповноту та необ'єктивність даних висновку судово-медичної експертизи від 20 березня 2009 року № 136 та на відсутність судово-гістологічного дослідження ушкоджень на обличчі у потерпілого у вигляді саден і поранень, даних про механізм їх утворення та час нанесення потерпілому. Як указав суд, у ході досудового слідства не встановлено і те, кому належить відбиток взуття на джинсах загиблого.

В ухвалі також містяться посилання на ухвалу цього ж суду від 07 серпня 2008 року про направлення справи по обвинуваченню ОСОБА_2 на додаткове розслідування, якою визначений ряд дій, що їх належало здійснити органу досудового слідства. Суд вважає, що орган досудового слідства формально поставився до виконання вимог цієї ухвали і, зокрема, не з'ясував, за яких обставин була знищена інформація з належного потерпілому мобільного телефону, і неповно провів перевірку заяви ОСОБА_2 про застосування до нього під час досудового слідства незаконних методів.

У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду про направлення справи на додаткове розслідування та направлення справи на новий судовий розгляд у зв’язку з тим, що на стадії попереднього розгляду судом не було встановлено суттєвих порушень кримінально-процесуального законодавства під час досудового слідства, усі учасники судового розгляду заперечували про направлення справи на додаткове розслідування, а суд, дослідивши докази у справі, надав їм оцінку. Крім того, посилається на те, що суд, направляючи справу на додаткове розслідування, не вказав, які процесуальні дії повинен виконати орган досудового слідства.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора Яковенко Р.І., яка не підтримала касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Неповним визнається досудове розслідування тоді, коли під час його провадження всупереч вимогам ст. 22 КПК України не були досліджені або були досліджені поверхово чи однобічно обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Так, у справі по обвинуваченню ОСОБА_2 органом досудового розслідування не були витребувані і досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи; не були належним чином досліджені обставини, зазначені в ухвалі суду від 07 серпня 2008 року при поверненні справи на додаткове розслідування.

Як убачається з матеріалів справи, апеляційний суд, прийнявши до розгляду кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених п.п. 6, 9 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України, провів судове слідство, у ході якого допитав підсудного (т. 5, а.с. 66-75), потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (т. 5, а.с. 76-78, 83-84), свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 (т. 5, а.с. 79-83, 84-85, 87-90, 96-99, 99-100, 101, 102-104, 104-105, 105-109, 109-111, 112-113, 115, 116). Судом також досліджено матеріали справи, зокрема дані протоколів огляду місця події, речових доказів, висновків судових експертиз (т. 5, а.с. 91-95, 118-119).

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши показання підсудного, потерпілих, свідків, експертів, дослідивши усі докази у сукупності, дійшов висновку, що безспірних доказів у справі для підтвердження чи спростування обвинувачення ОСОБА_2 немає. Разом з тим встановлено, що у ході досудового слідства не досліджені всі обставини, вказані в ухвалі суду від 07 серпня 2008 року про направлення справи на додаткове розслідування (т. 5, а.с. 212).

Доводи прокурора з посиланням на постанову попереднього розгляду про відсутність суттєвих порушень кримінально-процесуального законодавства для повернення справи на додаткове розслідування не заслуговують на увагу, адже відповідно до ст. 246 КПК України можливості суду щодо повернення кримінальної справи на додаткове розслідування зі стадії її попереднього розгляду істотно обмежені, а наведений у вказаній статті перелік підстав для повернення справи на додаткове розслідування зі стадії попереднього розгляду справи є вичерпним і суддя не може з цієї стадії повернути справу на додаткове розслідування з мотивів неповноти досудового слідства.

У рішенні суду обґрунтовано висновок про наявність підстав для повернення справи по обвинуваченню ОСОБА_2 на додаткове розслідування і зазначено, які слідчі дії необхідно провести.

Так, у ході досудового слідства не досліджена можливість ОСОБА_2 12 січня 2008 року в період часу з 23 до 24 години, за обставин, викладених у обвинувальному висновку, розгледіти у пакеті потерпілого ОСОБА_3 його майно; не з’ясовано де перебував та з ким спілкувався ОСОБА_3 останні години життя; не встановлено звідки взялася металева арматура, і чи міг ОСОБА_2 витягнути її з металевої огорожі поблизу місця злочину, з урахуванням даних огляду місця події; не з’ясована відсутність у матеріалах кримінальної справи процесуальних документів вилучення мобільного телефону "Нокіа-6233", належного ОСОБА_3 за місцем роботи потерпілого; не встановлено коло осіб з якими ОСОБА_3 спілкувався по мобільному телефону 12 січня 2008 року безпосередньо перед вчиненням щодо нього злочину, та ким і чому з мобільного телефону видалено інформацію щодо спілкування ОСОБА_3

Крім того, судом установлено, що при проведенні медико-криміналістичної експертизи щодо можливого виникнення на одязі ОСОБА_3 ушкоджень унаслідок переміщення тіла потерпілого, не проводилися судово-гістологічні дослідження, що підтверджував у судовому засіданні експерт Загоруйко Ю.В., у зв’язку з цим не встановлена давність виникнення ушкоджень на одязі потерпілого і не вжито заходів щодо встановлення і того, кому належить відбиток взуття на джинсах ОСОБА_3

Вказівки суду є обов’язковими для органу досудового слідства та прокурора. Разом з тим, судом встановлено, що у справі по обвинуваченню ОСОБА_2 фактично залишилися не дослідженими обставини, зазначені в ухвалі апеляційного суду від 07 серпня 2008 року про повернення справи на додаткове розслідування, тому судом згідно з п.2 ч.2 ст. 368 КПК України обґрунтовано визнано досудове слідство однобічними і неповними, що є підставою для повернення справи на додаткове розслідування

Згідно з п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 11 лютого 2005 року (va002700-05) "Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення справ на додаткове розслідування" висновки суду не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих із порушенням процесуального порядку збирання останніх, а також на матеріалах досудового слідства, які не перевірені в судовому засіданні. Визнання обвинуваченим (підсудним чи засудженим) своєї вини має бути всебічно перевірене. У разі зміни підсудним показань, даних під час досудового слідства, суд повинен з’ясувати причину цього, ретельно перевірити всі його показання і дати їм належну оцінку.

Разом з тим, у судовому засіданні встановлено, що перевірка заяв ОСОБА_2 про застосування до нього незаконних методів слідства не виконана належним чином. У висновках службового розслідування встановлено порушення кримінально-процесуального законодавства при затриманні ОСОБА_2 та недбале виконання функціональних обов’язків за що її суворо попередили. Свідки ОСОБА_26 та ОСОБА_16, які в ніч на 23 лютого 2008 року перебували у відділенні міліції вказували про можливе застосування насильства до ОСОБА_2 Саме у зазначений час ОСОБА_2 написав явку з повинною та дав перші пояснення щодо вчинення вбивства ОСОБА_3, а при перевірці заяв підсудного про застосування відносно нього незаконних методів, неналежним чином перевірені вказані обставини та обставини проведення допитів ОСОБА_2 у нічний час, що дало суду обґрунтовані підстави сумніватися в об’єктивності проведеної перевірки, адже її результати підлягають оцінці разом з іншими доказами.

Посилання прокурора у касаційному поданні на те, що суд не вправі з власної ініціативи повернути кримінальну справу на додаткове розслідування, колегія суддів вважає необґрунтованими. За змістом ст. 281 КПК України та п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 11 лютого 2005 року (va002700-05) "Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення справ на додаткове розслідування" суд вправі з власної ініціативи повернути кримінальну справу на додаткове розслідування прокурору з мотивів неповноти досудового слідства.

Відповідно з вимогами ст. 281 КПК України суд, повертаючи справу на додаткове розслідування по обвинуваченню ОСОБА_2, визначився із запобіжним заходом і змінив тримання під вартою на підписку про невиїзд, виходячи з того, що ОСОБА_2 був затриманий з порушенням вимог ст. ст. 106, 115 КПК України, під вартою у справі перебував один рік вісім місяців, має постійне місце проживання, працював, характеризується позитивно, а тому відповідно до ст. 148 КПК України суд дійшов висновку, що обвинувачений не буде ухилятися від слідства та суду чи перешкоджати встановленню істини у кримінальній справі або продовжувати злочинну діяльність. У зв’язку з викладеним посилання прокурора у касаційному поданні на необґрунтовану зміну запобіжного заходу колегія суддів вважає такими, що не заслуговують на увагу.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції залишити без задоволення, а ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Одеської області від 04 листопада 2009 року про повернення прокурору Одеської області для проведення додаткового розслідування кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених п.п. 6, 9 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України – без зміни.