Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м.Київ 2 березня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на судові рішення відносно ОСОБА_4.

Вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 4 серпня 2008 року

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

працюючий торговим агентом фірми "Медком" м.Ужгород,

судимий 13 січня 2004 року за ст. 185 ч.3 КК України на 3 роки позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки;

17 вересня 2004 року за ст. 309 ч.1 КК України на 1 рік позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки –

засуджений:

- за ч.5 ст.27 – ч.2 ст. 306 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- за ст. 307 ч.2 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом менш суворого покарання більш суворим, визначено 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ст. 71 КК України, до покарання за цим вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком від 17 вересня 2004 року у вигляді 3 місяців позбавлення волі та остаточно визначено ОСОБА_4 8 років 3 місяці позбавлення волі з конфіскацією майна.

Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 24 грудня 2008 року вирок залишено без зміни.

ОСОБА_4 визнаний винуватим у тому, що він, будучи особою, яка раніше вчиняла злочин, передбачений ст. 309 КК України, за попередньою змовою з ОСОБА_5, справу відносно якого в ході судового слідства виділено в окреме провадження, у період із травня по вересень 2006 року у 8-ми випадках у передмісті м.Ужгорода незаконно придбав у невстановленої слідством особи з метою збуту 160 мл концентрату макової соломки у великому розмірі, який зберігав та перевозив до м.Ужгорода, де збував ОСОБА_5 по ціні 1000 грн. за 1 мл концентрату, за який ОСОБА_5 розраховувався частково ацетильованим опієм у кількості 75 мл, а частково - грошима, в сумі 8000 грн., які останній здобув від незаконного обігу наркотичних засобів і, при пособництві ОСОБА_4, використовував кошти у великих розмірах для продовження незаконного обігу наркотичних засобів, повторно, за попередньою змовою групою осіб.

У касаційному поданні прокурор просить скасувати судові рішення і направити справу на новий судовий розгляд у зв’язку з неправильним виключенням з обвинувачення ОСОБА_4 кваліфікуючої ознаки вчинення злочину у складі організованої злочинної групи та безпідставною перекваліфікацією його діянь з ч.3 на ч.2 ст. 307 КК України, посилаючись на те, що обвинувачення містило достатньо доказів скоєння злочину у складі організованої групи, а підсудний змінив своєї показання з метою полегшення відповідальності.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання прокурора, колегія суддів вважає, що касаційне подання задоволенню не підлягає.

Твердження прокурора про те, що в обвинуваченні ОСОБА_4 чітко вказано на місце, спосіб створення організованої групи, на чіткий розподіл функцій її учасників, їх підпорядкування організатору ОСОБА_5 та відносини між учасниками групи ОСОБА_4 і співмешканкою ОСОБА_5 – ОСОБА_6, на попередню організованість цих осіб у стійке об’єднання для вчинення злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, об’єднання їх єдиним планом, що був відомий усім учасникам групи, та розподіл між ними функцій для досягнення цього плану, є голослівними і не мають підтвердження в матеріалах кримінальної справи, на які посилається прокурор у поданні.

У судовому засіданні не доведено попередньої зорганізованості ОСОБА_4 з ОСОБА_5, який на певних умовах купував у нього концентрат опію, виготовляв у себе вдома ацетильований опій, який збував мешканцям м.Ужгорода, в тому числі засудженому ОСОБА_4, з метою власного збагачення, а також співмешканкою ОСОБА_5 – ОСОБА_6, які перебували у фактичних шлюбних відносинах та мали спільну дитину. Так само відсутні дані, що свідчили б про стійке об’єднання цих трьох осіб для вчинення злочинів, об’єднаних єдиним планом, спільним для всіх учасників групи, дії яких були би спрямованими на досягнення спільного плану, відомого всім учасникам групи.

Колегія суддів вважає, що кваліфікуюча ознака вчинення злочину, передбаченого ст. 307 КК України, у складі організованої групи вірно виключена судом із обвинувачення ОСОБА_4, тому не вбачає підстав для призначення даної справи до касаційного розгляду з метою скасування судових рішень відносно ОСОБА_4 з мотивів, наведених у поданні прокурора.

Керуючись ст. 394 КПК України, -

відмовити в задоволенні касаційного подання прокурора.