Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 11 лютого 2010 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на вирок апеляційного суду Полтавської області від 12 листопада 2009 року,

яким засуджено

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця с. Лугове Ленінського району

Автономної Республіки Крим, мешканця

м. Хорола Полтавської області, такого, що на підставі ст. 89 судимості не має,

- за пунктами 1, 4, 6 ч. 2 ст. 115 КК України до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;

- за ч. 4 ст. 187 КК України на чотирнадцять років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_5 призначено остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Постановлено стягнути з ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_6 17 361 гривню 41 копійку на відшкодування матеріальної шкоди та 500 000 гривень моральної шкоди; на користь держави 1896 гривень 70 копійок судових витрат за проведення експертиз.

Вирішено питання про речові докази.

ОСОБА_5 визнано винним та засуджено за злочини, вчинені ним за таких обставин.

7 лютого 2009 року приблизно о 9 годині ОСОБА_5 в стані алкогольного сп’яніння прийшов до домоволодіння АДРЕСА_1, належного потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_8, з метою заволодіння їх майном шляхом розбійного нападу та вбивства потерпілих.

Зайшовши до будинку під приводом розмови про повернення боргу, ОСОБА_5 спочатку завдав удари розвідним металевим ключем, який приніс із собою, по голові ОСОБА_8 та ОСОБА_7, а потім, погрожуючи ножем та завдаючи порізів на їх головах та шиях, примушував потерпілих видати грошові кошти та цінності.

Оскільки ОСОБА_8 видала лише 250 гривень, засуджений примусив потерпілих сісти на стільці, які стояли спинками один до одного, та зв’язав їм руки, а сам обшукав приміщення будинку, знайшовши при цьому гроші та цінності.

Після цього, з метою позбавлення життя потерпілих з особливою жорстокістю ОСОБА_5 тканиною зав’язав роти потерпілим та, накинувши на їх шиї електричний дріт, затягнув його, внаслідок чого потерпілі втратили свідомість. У подальшому, побачивши, що потерпілі ще подають ознаки життя, засуджений металевим пристроєм для ремонту взуття, який знайшов у коридорі будинку, завдав ударів по головам потерпілих, а ОСОБА_8 ще удар ножем у шию.

У результаті таких дій засудженого, які завдали муки та страждання потерпілим протягом тривалого часу, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 були заподіяні тілесні ушкодження, що спричинили їх смерть.

Вчинивши наведені вище дії, ОСОБА_5 заволодів майном потерпілих на загальну суму 15 206 гривень 40 копійок.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_5, просить вирок апеляційного суду в частині його засудження за пунктами 1, 4, 6 ч. 2 ст. 115 КК України змінити, виключити з обвинувачення кваліфікуючу ознаку вбивства "вчинене з особливою жорстокістю" та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на певний строк. Своє прохання мотивує тим, що на досудовому слідстві під час проведення слідчих дій на нього чинився психологічний тиск, у результаті якого він себе оговорив з приводу стану алкогольного сп’яніння. Зазначає, що під час заподіяння потерпілим тілесних ушкоджень не усвідомлював своїх дій, а до потерпілих приходив лише з метою заволодіння їх майном. Звертає увагу на те, що потерпілих він не душив. Вважає, що при призначенні покарання суд не врахував дані про його особу, зокрема, що він несудимий, має на утриманні малолітню дитину.

У запереченнях на касаційну скаргу засудженого потерпілий ОСОБА_6, посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів, просить залишити її без задоволення, а оскаржуваний вирок – без зміни.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, засудженого ОСОБА_5, який підтримав свою касаційну, думку прокурора про необґрунтованість касаційної скарги та залишення її без задоволення, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом правильно встановлено фактичні обставини справи і зроблено висновок про доведеність винності засудженого ОСОБА_5 у вчиненні злочинів за викладених у вироку обставин. Такий висновок ґрунтується на зібраних у встановленому законом порядку та перевірених судом доказах.

У судовому засіданні ОСОБА_5 не заперечував, що прийшов до потерпілих з металевим розвідним ключем, яким у подальшому завдавав ударів потерпілим по голові. Розповів про обставини зв’язування потерпілих та стягування їх шиї електричним дротом, завдання ударів металевим пристроєм для ремонту взуття по головам потерпілих та удару ножем у шию ОСОБА_9, про майно, яким він заволодів у ході розбійного нападу.

Ці показання засудженого суд обґрунтовано визнав достовірними, оскільки вони узгоджуються з показаннями потерпілого, свідків та іншими доказами.

Так, факт насильницької смерті потерпілих підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_6, протоколом огляду місця події, висновками судово-медичних експертиз.

Свідок ОСОБА_10 дала пояснення про те, що незадовго до смерті ОСОБА_8 давала в борг матері засудженого - ОСОБА_11 2000 гривень.

Остання та свідок ОСОБА_12 підтвердили зазначений факт та пояснили, що про ці обставини знали їх діти. Вони розповіли про наявність добрих стосунків з потерпілими, які знали й засудженого, посвідчили про виявлення в туалеті їх господарства знаряддя злочину – металевого розвідного ключа.

Відповідно до протоколу обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 було виявлено та вилучено розвідний металевий ключ.

Згідно з показаннями свідка ОСОБА_13 в день вчинення злочинів засуджений приходив до неї у нових кросівках, обіцяв подарувати золотий браслет, який вона приміряла.

Під час особистого огляду у засудженого було вилучено грошові кошти, викрадене у потерпілих майно та одяг, на яких містилися сліди крові, яка могла утворитися від потерпілих.

В явці з повинною, написаною власноручно, ОСОБА_5 зазначав, що йшов до потерпілих з метою вбивства обох та заволодіння їх майном.

За висновками судово-медичних експертиз на трупах потерпілих виявлено множинні рани в області голови, обличчя, шиї, на тулубу, верхніх кінцівках.

На трупі ОСОБА_7, виявлено перелом кісток склепіння черепу, субарахноїдальні крововиливи, дрібнокрапкові та крупнокрапкові крововиливи в речовину головного мозку. Виявлені тілесні ушкодження є прижиттєвими і утворилися не менш ніж від 17 ударів тупими предметами в різні частини тіла.

На трупі ОСОБА_8 виявлено перелом лобної кістки, відкритий перелом основної фаланги 3 пальця правої кисті, наскрізну рану шиї з пошкодженням сонних артерій щитовидного хряща і щитовидної залози з крововиливами в м’які тканини гортані. Виявлені тілесні ушкодження є прижиттєвими і утворилися від 3-з ударів гостро-ріжучим предметом типу ножа та приблизно від 21 удару тупими предметами в різні частини тіла.

Судово-медичний експерт дійшов висновку, що потерпілі відчували біль.

Наведені вище докази спростовують доводи засудженого про те, що він приходив до потерпілих лише з метою заволодіння їх майном.

Доводи засудженого про необхідність виключення з обвинувачення за ст. 115 КК України кваліфікуючої ознаки вбивства "вчинене з особливою жорстокістю" також позбавлені підстав.

Врахувавши кількість та характер заподіяних потерпілим тілесних ушкоджень, тривалість часу, протягом якого їх було заподіяно, заподіяння їх різними предметами, та, виходячи із усвідомлення засудженим під час вчинення злочину, що він заподіює тілесні ушкодження подружжю в присутності один одного, що завдає їм тяжких психічних страждань, суд дійшов обґрунтованого висновку про вчинення вбивства з особливою жорстокістю.

Не відповідають матеріалам справи й посилання засудженого на те, що під час заподіяння потерпілим тілесних ушкоджень він не розмів своїх дій.

Згідно з висновком судово-психіатричної експертизи ОСОБА_5 будь-якими психічними захворюваннями не страждав та не страждає, як і не знаходився в стані тимчасового розладу психічної діяльності, усвідомлював свої дії та міг керувати ними.

Твердження засудженого про те, що під час досудового слідства він під дією психічного тиску працівників міліції оговорив себе з приводу вчинення злочинів у стані алкогольного сп’яніння, є безпідставними.

Згідно з його ж показаннями у присутності захисника на досудовому слідстві перед вчиненням інкримінованих йому злочинів він вживав спиртні напої.

Дії ОСОБА_5 судом правильно кваліфіковано за пунктами 1, 4 і 6 ч. 2 ст. 115 та ч. 4 ст. 187 КК України.

Міру покарання ОСОБА_5 обрано у відповідності до вимог ст. 65 КК України з урахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів, обставин, які обтяжують покарання, даних про особу засудженого та всіх обставин справи, і підстав вважати призначене йому покарання надмірно суворим колегія суддів не вбачає.

Порушень чинного законодавства, які б істотно вплинули на правильність ухваленого у справі судового рішення, не виявлено.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_5 залишити без задоволення, вирок апеляційного суду Полтавської області від 12 листопада 2009 року щодо ОСОБА_5 – без зміни.