Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні 11 лютого 2010 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 26 лютого 2009 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 12 березня 2009 року.

Постановою старшого слідчого прокуратури Орджонікідзевського району м. Харкова від 22 січня 2009 року порушено кримінальну справу за фактом складання і видачі завідомо неправдивих документів службовими особами ТОВ "Будмонтажсервіс" за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, та постановою старшого слідчого прокуратури Орджонікідзевського району м. Харкова від 22 січня 2009 року порушено кримінальну справу за фактом складання і видачі завідомо неправдивих документів службовими особами ТОВ "Електро-Промбуд" за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України. Зокрема, на думку органів слідства, службові особи ТОВ "Будмонтажсервіс" та ТОВ "Електро-Промбуд" надали до Міністерства регіонального розвитку та будівництва України завідомо неправдиві відомості щодо осіб, які нібито перебувають з даними підприємствами в трудових відносинах, внаслідок чого були необгрунтовано видані ліцензії на зайняття будівельною діяльністю.

ОСОБА_6 та ОСОБА_7 оскаржили зазначені постанови до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова, який своєю постановою від 26 лютого 2009 року задовольнив їх скарги і скасував зазначені постанови прокуратури Орджонікідзевського району м. Харкова від 22 січня 2009 року та відмовив в порушенні кримінальних справ за фактом складання і видачі завідомо неправдивих документів службовими особами ТОВ "Будмонтажсервіс" та ТОВ "Електро-Промбуд" за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 12 березня 2009 року постанову суду залишено без зміни.

У постанові суду першої інстанції від 26 лютого 2009 року та ухвалі апеляційного суду зазначено, що рішення про порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, було винесено передчасно без достатніх на те підстав, а зібрані слідчим матеріали дослідчої перевірки у своїй сукупності є недостатніми. Суд першої інстанції, зокрема, зазначає, що у слідчого не було достатніх даних, які б вказували на наявність у діях директора ТОВ "Будмонтажсервіс" та директора ТОВ "Електро-Промбуд" ознак злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

У касаційному поданні порушується питання про скасування судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд. На думку автора подання, судами як першої, так і апеляційної інстанцій допущена однобічність та неповнота у дослідженні матеріалів справи. Вважає, що у органів досудового слідства було достатньо приводів та підстав для порушення кримінальних справ щодо службових осіб ТОВ "Будмонтажсервіс" та ТОВ "Електро-Промбуд". Крім того, прокурор вказує на те, що апеляційний суд залишив без уваги доводи апеляції прокурора і ухвала апеляційного суду не мотивована. У поданні зазначається, що суд першої інстанції фактично вдався до оцінки зібраних доказів, що є прерогативою суду при розгляді справи по суті.

Заслухавши доповідача, захисника ОСОБА_5, який заперечував проти задоволення касаційного подання, прокурора, яка підтримала касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як убачається з матеріалів справи, суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно дослідили матеріали справи і прийшли до правильного висновку про відсутність приводів та підстав для порушення кримінальних справ щодо службових осіб ТОВ "Будмонтажсервіс" та ТОВ "Електро-Промбуд" за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Згідно з діючим законодавством підставами для порушення кримінальної справи є наявність ознак злочину, події, яка стала відома прокурору, а також наявність достатніх даних, на базі яких встановлюються ознаки вчиненого злочину.

При цьому підставами для порушення кримінальної справи не можуть бути припущення або дані, які не містять інформацію про злочин, тому твердження прокурора про наявність підстав по даному факту для порушення кримінальної справи за відсутності достатніх даних, які вказують на наявність ознак злочинів, є необгрунтованими.

З матеріалів кримінальної справи видно, що, на думку органа досудового слідства, приводом до порушення кримінальних справ щодо службових осіб ТОВ "Буд-монтажсервіс" та ТОВ "Електро-Промбуд" стали матеріали кримінальної справи у відношенні службових осіб ЧМФ "Дельта", порушеної за ознаками ч. 1 ст. 366 КК України.

Однак, чи була ця обставина достатнім приводом для порушення кримінальної справи з достатньою повнотою не з’ясовано.

Судом було встановлено, що органом досудового слідства були порушені вимоги ч. 2 ст. 98 КПК України, оскільки на час порушення кримінальних справ було відомо, що директором ТОВ "Будмонтажсервіс" є Кива, а директором ТОВ "Електро-Промбуд" є Батюк, але кримінальні справи були порушені за фактом, а не відносно конкретних осіб.

Також судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що при проведенні досудового слідства по кримінальній справі по факту службового підроблення посадовими особами МЧФ "Дельта" при відсутності у органу досудового слідства первинної бухгалтерської документації, проведення слідчих дій у відношенні посадових осіб ТОВ "Будмонтажсервіс" та ТОВ "Електро-Промбуд", без офіційного витребування та без надання відповідних пояснень посадовими особами зазначених підприємств, не входило до кола повноважень слідчого, який безпідставно до порушення кримінальних справ розпочав слідчі дії у відношенні посадових осіб зазначених підприємств.

За таких обставин судові інстанції дійшли правильного висновку про відсутність приводів та підстав для порушення даної кримінальної справи.

Тому, рішення судових інстанцій про задоволення скарги Киви та Батюк на постанови слідчого органу та скасування постанов про порушення кримінальних справ є законними та обгрунтованими.

Переконливих доводів про необхідність скасування судових рішень у поданні не наведено, а тому, колегія суддів вважає, у задоволенні подання необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора залишити без задоволення, постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 26 лютого 2009 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 12 березня 2009 року - без зміни.