Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 4 лютого 2010 року касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, на постанову Івано - Франківського міського суду Івано – Франківської області від 7 травня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Івано – Франківської області від 9 червня 2009 року,

постановою прокурора Івано – Франківської області від 26 лютого 2008 року порушено кримінальну справу щодо Вижньоберезівського сільського голови ОСОБА_5 за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України.

Згідно із указаною постановою Вижньоберезівський сільський голова ОСОБА_5, будучи службовою особою, наділеною організаційно – розпорядчими та адміністративно – господарськими обов’язками, маючи повноваження, пов’язані із організацією та керівництвом роботи сільської ради, її апарату та виконавчого комітету, зловживаючи своїм службовим становищем, умисно, всупереч інтересам служби, діючи в особистих інтересах та інтересах ОСОБА_7, склала та видала фіктивне, завідомо неправдиве рішення шостої сесії 5 демократичного скликання Вижньоберезівської сільської ради від 8 липня 2007 року № 25 "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" ОСОБА_5 площею 0,21 га та жительці с. Вижній Березів Косівського району Івано – Франківської області ОСОБА_8 площею 0,08 га, тоді як дане питання на сесії ради не розглядалося і рішення з даного приводу не приймалося.

7 травня 2009 року Івано – Франківський міський суд Івано – Франківської області, розглянувши скаргу ОСОБА_5 на цю постанову, скасував її та відмовив у порушенні кримінальної справи.

Ухвалою апеляційного суду Івано – Франківської області від 9 червня 2009 року апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишено без задоволення, а постанову суду – без змін.

У касаційному поданні прокурор, посилаючись на безпідставність скасування постанови про порушення кримінальної справи, а також на порушення апеляційним судом вимог ст. 377 КПК України, просить зазначені судові рішення скасувати, а матеріали за скаргою ОСОБА_5 направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав касаційне подання, скаржниці, яка заперечувала проти його задоволення, перевіривши матеріали, на підставі яких порушено кримінальну справу, а також матеріали за скаргою ОСОБА_5, обговоривши доводи подання, заперечення на нього ОСОБА_5, колегія суддів вважає, що касаційне подання прокурора підлягає задоволенню.

За змістом ч. 15 ст. 236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд повинен перевірити наявність приводів та підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи.

Прийшовши до висновку про відсутність підстав для порушення кримінальної справи, суд виходив із того, що в матеріалах, на підставі яких порушено кримінальну справу, відсутні дані про регламент діяльності сільської ради с. Вижній Березів, наявність статуту територіальної громади зазначеного населеного пункту, що може суттєво вплинути на визначення обсягу повноважень сільського голови, так як на сесії сільської ради 8 липня 2007 року розглядалося, в тому числі, рішення сходів членів територіальної громади, яке відбулося 28 січня 2007 року і на якому вирішувалося питання про надання ОСОБА_5 та ОСОБА_8 земельних ділянок.

При цьому суд не з’ясував наявність регламенту діяльності сільської ради та статуту територіальної громади і не взяв до уваги, що діяльність сільської ради та її голови регламентується Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) , згідно з яким сільський голова, зокрема, забезпечує здійснення у межах наданих йому повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, в тому числі підписує рішення ради та її виконавчого комітету.

Що ж стосується посилання на статут територіальної громади та її сходів, то суд не мотивував яким чином даний документ може впливати на визначення компетенції та повноважень сільського голови.

Разом із тим, поза увагою суду залишилися наявні у матеріалах, на підставі яких порушено кримінальну справу, дані пояснень ОСОБА_5, секретаря сільської ради ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та інших депутатів Вижньоберезівської сільської ради, дані протоколу шостої сесії 5 демократичного скликання Вижньоберезівської сільської ради від 8 липня 2007 року, з яких убачається, що питання про виділення земельної ділянки ОСОБА_5 площею 0,21 га та жительці с. Вижній Березів Косівського району Івано – Франківської області ОСОБА_8 площею 0,08 га на вказаній сесії не розглядалося та не приймалося.

Таким чином, суд належним чином не перевірив і не оцінив надані прокурором дані, на підставі яких порушено кримінальну справу, проте вказав на необхідність відомостей, які значення для прийняття рішення про порушення даної кримінальної справи не мають.

На вказані порушення не звернув увагу апеляційний суд, який усупереч вимог ст. 377 КПК України не проаналізував доводи, зазначені в апеляції прокурора, у зв’язку з чим касаційне подання прокурора щодо скасування постанови місцевого суду та ухвали апеляційного суду підлягає задоволенню, а зазначенні судові рішення – скасуванню, з направленням відповідних матеріалів на новий судовий розгляд.

При цьому колегія судді касаційного суду звертає увагу на те, що, попередня ухвала апеляційного суду Івано – Франківської області від 13 травня 2008 року щодо розгляду скарги ОСОБА_5 на цю ж постанову прокурора скасована ухвалою Верховного Суду України 13 листопада 2008 року, в тому числі й у зв’язку із порушенням апеляційним судом вимог ст. 377 КПК України. Однак при повторному розгляді апеляції суд апеляційної інстанції знову неналежним чином перевірив і оцінив доводи апеляції прокурора.

На підставі наведеного та, керуючись статтями 395 і 396 КПК України, колегія суддів, -

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, задовольнити.

Постанову Івано - Франківського міського суду Івано – Франківської області від 7 травня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Івано – Франківської області від 9 червня 2009 року скасувати, а матеріали провадження за скаргою ОСОБА_5 направити на новий судовий розгляд у той же суд іншим суддею.