Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянула в судовому засіданні 0 2 лютого 2010 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6 на вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 березня 2009 року .

Цим вироком

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України,

уродженця с. Новокримське Джанкойського району Автономної Республіки Крим, одруженого, не працюючого, мешканця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, не судимого,

- за п.6 ч.2 ст. 115 КК України на 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;

- за ч.4 ст. 187 КК України на 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_6 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією всього належного йому майна.

Постановлено цивільні позови задовольнити повністю та стягнути з ОСОБА_6 на користь потерпілих:

- ОСОБА_7 - 500000 грн. на відшкодування моральної шкоди;

- ОСОБА_8 і ОСОБА_9 - 500000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

ОСОБА_6 визнано винуватим в розбійному нападі й умисному вбивстві з корисливих мотивів ОСОБА_10, вчинених за таких обставин.

07 листопада 2008 року, близько 01 год. 00 хв., ОСОБА_6, будучи в стані алкогольного сп'яніння, запропонував своєму знайомому малолітньому ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_4, вчинити розбійний напад й вбивство з корисливих мотивів жінки - касира залу ігрових автоматів КФ ТОВ "Клуб 2005", розташованого по бульвару М.Василевського, 22а у Жовтневому районі м. Кривого Рогу, на що малолітній ОСОБА_11 погодився і на прохання ОСОБА_6 приніс йому зі своєї квартири ніж, який передав ОСОБА_6 для використання як знаряддя злочину.

У той же день, близько 01 год. 20 хв., ОСОБА_6 з малолітнім ОСОБА_11 прийшов до залу ігрових автоматів КФ ТОВ "Клуб 2005". Після того, як на його стук касир залу ігрових автоматів ОСОБА_10, яка перебувала на добовому чергуванні, відчинила двері та пішла до приміщення залу, ОСОБА_6, використовуючи малолітнього ОСОБА_11 для забезпечення нагляду за навколишньою обстановкою і попередження у випадку появи сторонніх громадян, пішов за ОСОБА_10, напав на неї, застосував насильство, небезпечне для життя та здоров'я потерпілої, в присутності ОСОБА_11 умисно з метою заподіяння смерті завдав їй не менше 20 ударів ножем в область грудної клітини й живота. Унаслідок цих дій ОСОБА_10 було спричинено тяжкі тілесні ушкодження у виді численних сліпих і проникаючих колото-різаних поранень грудної клітини та передньої черевної стінки з ушкодженням внутрішніх органів, від чого на місці події настала її смерть.

Після того ОСОБА_6, використовуючи малолітнього ОСОБА_11, обшукав з ним робоче місце касира залу ігрових автоматів і заволодів належним ОСОБА_10 мобільним телефоном "SONY ERICSSON T2901" вартістю 1000 грн. із сім-карткою вартістю 25 грн., на рахунку якої були гроші в сумі 20 грн., а також належними КФ ТОВ "Клуб 2005" грошима в сумі 2170 грн.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 березня 2009 року до ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_4, застосовано примусові заходи виховного характеру у виді направлення його до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків на строк 3 роки.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_5, не оскаржуючи фактичні обставини справи та доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених п.6 ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 187 КК України, просить вирок апеляційного суду в частині призначеного засудженому покарання змінити, пом'якшити його, а в частині вирішення цивільного позову потерпілих про відшкодування моральної шкоди вирок скасувати з направленням справи на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства. Посилається на неврахування судом ряду пом'якшуючих покарання ОСОБА_6 обставин, а саме: його віку, наявності інвалідності 3-ї групи та відсутності у нього адміністративних стягнень. Вказує, що, повністю задовольнивши позовні вимоги потерпілих про відшкодування моральної шкоди, суд в порушення вимог ст. 334 КПК України не навів у вироку мотивів прийнятого рішення. Одночасно зазначає про відсутність у позовних заявах дати їх подачі та наявність в них адресації іншому суду - Жовтневому районному суду м. Кривого Рогу.

На касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 подане заперечення прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про законність і обґрунтованість вироку й відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, не оспорюється у касаційній скарзі і підтверджується сукупністю доказів, отриманих у встановленому законом порядку і ретельно досліджених судом, яким надана належна оцінка. Ці докази детально викладені у вироку суду. Дії засудженого ОСОБА_6 правильно кваліфіковано за ч. п.6 ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 187 КК України.

Призначаючи ОСОБА_6 покарання, апеляційний суд дотримався вимог ст. 65 КК України, врахувавши характер і ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, які є особливо тяжкими, дані про особу засудженого (його вік, формально позитивну характеристику за місцем проживання, стан здоров’я, сімейний стан, наявність інвалідності) та обставини, що обтяжували й пом’якшували покарання. Зокрема, суд визнав пом’якшуючими покарання обставинами вчинення ним злочинів уперше, щире каяття та сприяння органам досудового слідства в розкритті злочинів, а обтяжуючими покарання обставинами – вчинення ним злочинів у стані алкогольного сп’яніння і з використанням малолітнього. Окрім того, з матеріалів справи, показань свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_6 видно, що ОСОБА_6 характеризувався як неврівноважена людина, яка в стані алкогольного сп'яніння ставала агресивною та здатною на спричинення будь-кому тілесних ушкоджень, а також те, що він не займався суспільно-корисною працею. З огляду на всі ці дані й обставини в сукупності, суд і призначив ОСОБА_6 покарання у межах санкцій статей кримінального закону, за якими його засуджено, не знайшовши підстав для застосування ст. 69 КК України. Покарання, призначене ОСОБА_6 за кожний із злочинів і за їх сукупністю, за видом і розміром є необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.

Твердження захисника про те, що ОСОБА_6 є особою молодого віку, інвалідом 3-ї групи внаслідок видалення легені й раніше не вчиняв адміністративних правопорушень, не дає підстав для зміни вироку і пом’якшення призначеного засудженому покарання.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_8 і ОСОБА_9 – батьків загиблої, та ОСОБА_7 – її сина, про відшкодування заподіяної їм злочинами моральної шкоди вирішені судом відповідно до вимог діючого цивільного і кримінально-процесуального законодавства з урахуванням характеру, ступеня моральних страждань потерпілих, пов’язаних із насильницькою смертю близької їм людини. Згідно з вироком суду, апеляційним судом перевірялися підстави й розмір заявлених потерпілими ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_7 позовів про відшкодування моральної шкоди. Позови обґрунтовано визнані доведеними і задоволені в повному обсязі з викладенням у вироку відповідних мотивів такого рішення. Як видно з протоколу судового засідання, ОСОБА_6 проти задоволення цивільних позовів потерпілих не заперечував.

Доводи захисника про те, що ОСОБА_6 мав емоційно неврівноважений розлад особистості, що підтверджено судово-психіатричною експертизою, а тому не міг правильно визначитись щодо розміру позовів, є безпідставними, оскільки, згідно з висновками цієї ж експертизи, він за своїм психічним станом у повній мірі міг і може усвідомлювати свої дії і керувати ними, його рівень розумового розвитку відповідає нормі, а виявлені у нього особливості не впливають на його свідомість і діяльність.

Отже, підстав для скасування вироку в частині вирішення цивільних позовів і направлення справи в цій частині на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства, як про це йдеться в касаційній скарзі захисника ОСОБА_5, не вбачається.

Те, що в цивільних позовах потерпілих зазначено звернення до Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу, а не до Апеляційного суду Дніпропетровської області, та не вказано дати їх підписання позивачами, не є підставою для скасування вироку апеляційного суду, оскільки відповідно до ст. 308 ЦПК України справедливе і правильне по суті рішення, прийняте по цивільному позову, не може бути скасоване з одних лише формальних міркувань.

Окрім того, на позовних заявах потерпілих наявна дата їх прийняття й долучення до справи слідчим, а саме 09.11.2008 року.

Ураховуючи наведене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги захисника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6

Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 залишити без задоволення, а вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 березня 2009 року щодо ОСОБА_6 - без зміни.