Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 2 лютого 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Херсонської області на постанову Дніпровського районного суду Херсонської області від 13 травня 2009 року, якою щодо

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

такого, що немає судимості,

кримінальну справу за ч. 1 ст. 368 КК України закрито на підставі ст. 48 КК України у зв’язку зі зміною обстановки.

В апеляційному порядку справа не розглядалася.

ОСОБА_1 обвинувачувався у тому, що він обіймаючи посаду директора ПП "Таксі-Плюс", у другій половині грудня 2008 року повідомив водію вказаного підприємства ОСОБА_2 про те, що йому відомо про надання ним кредитній спілці "Єдність" для отримання кредиту підробленої довідки про заробітну плату.

16 січня 2009 року близько 12 год. 40 хв. перебуваючи в салоні автомобіля ГАЗ-31105 біля буд. АДРЕСА_1, ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_2 грошову винагороду в сумі 300 доларів США, що складала 2400 грн. за не звільнення ОСОБА_2 з роботи, а також за ненадання заяви до органів внутрішніх справ стосовно подання ОСОБА_2 для отримання кредиту завідомо неправдивої довідки про прибуток.

У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування постанови з направленням справи на новий судовий розгляд у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону та істотними порушеннями кримінально-процесуального закону. На думку прокурора, суд необґрунтовано постановою перекваліфікував дії ОСОБА_1 з ч. 2 ст. 368 на ч. 1 ст. 368 КК України й звільнив його від кримінальної відповідальності, оскільки дати оцінку правильності кваліфікації дій особи суд міг лише при постановленні вироку. Крім того, прокурор зазначає, що суд безпідставно звільнив ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України у зв’язку зі зміною обстановки.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора Сорокіної О.А., яка підтримала касаційне подання, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Як убачається з матеріалів справи, досудовим слідством ОСОБА_1 було пред’явлено обвинувачення у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України. З таким обвинуваченням справу було направлено до суду.

За результатами судового розгляду, суд виніс постанову в якій зазначив, що на підставі досліджених у судовому засіданні доказів, дійшов висновку, що не знайшло підтвердження обвинувачення про наявність у діях ОСОБА_1 кваліфікуючої ознаки ч. 2 ст. 368 КК України – вимагання хабара, а тому перекваліфікував його дії з ч. 2 ст. 368 на ч. 1 ст. 368 КК України і на підставі ст. 48 КК України звільнив його від кримінальної відповідальності в зв’язку зі зміною обстановки.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що при постановленні даного рішення місцевим судом було допущено істотне порушення вимог кримінально-процесуального законодавства.

Відповідно до вимог ст. 324 КПК України за результатами дослідження в судовому засіданні доказів суд, постановляючи вирок, повинен вирішити питання, зокрема: чи мало місце вчинене підсудним діяння, чи є у його діях склад злочину і якою саме статтею кримінального закону він передбачений чи винен підсудний у вчиненні цього злочину.

Мотивування у вироку висновків щодо кваліфікації злочину, відповідно до ст. 334 КПК України та положень п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 29 червня 1990 року "Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку" (v0005700-90) , полягає у зіставленні ознак установленого судом злочинного діяння і ознак злочину, передбаченого тією чи іншою статтею кримінального закону і формулюванні висновку про їх відповідність.

Проте, у порушення вказаних вимог кримінально-процесуального законодавства суд, прийшовши до висновку про неправильність кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 368 КК України, прийняв рішення про перекваліфікацію його дій на ч. 1 ст. 368 КК України не при постановленні вироку, як того вимагає кримінально-процесуальне законодавство, а при винесенні постанови про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття провадження по справі.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевим судом допущені істотні порушення кримінально-процесуального закону, які відповідно до вимог ч. 1 ст. 370 КПК України перешкодили суду повно та всебічно розглянути справу й постановити законне, обґрунтоване і справедливе рішення.

У зв’язку із цим, відповідно до вимог ст. 398 КПК України, постанова підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, під час якого необхідно усунути вказані порушення та постановити законне і обґрунтоване рішення з дотриманням усіх вимог кримінального та кримінально - процесуального законодавства.

Керуючись ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів, -

касаційне подання заступника прокурора, задовольнити частково.

Постанову Дніпровського районного суду м. Херсона від 13 травня 2009 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд.