Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 29 жовтня 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Уляновського районного суду Кіровоградської області від 8 грудня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 17 березня 2009 року .

Постановою Уляновського районного суду Кіровоградської області від 8 грудня 2008 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

обвинуваченого за ч. 2 ст. 125 КК України,

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження,

обвинувачену за ч. 2 ст. 125 КК України

та

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження,

обвинувачену за ч. 1 ст. 125 КК України

звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв’язку із закінченням строків давності, а провадження у справі закрито.

Як зазначено у постанові суду, кримінальна справа щодо ОСОБА_1. та ОСОБА_2 була порушена Уляновським районним судом Кіровоградської області 22 квітня 2005 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України. Приводом до порушення кримінальної справи стала скарга ОСОБА_3, подана в порядку, передбаченому ст. 27 КПК України, в якій вона зазначала, що 19 квітня 2004 року близько 1-ої години ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ґрунті неприязних відносин навмисно заподіяли їй легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.

30 травня 2005 року цим же судом було порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого. 1 ст. 125 КК України. Приводом до порушення кримінальної справи стала скарга ОСОБА_2, подана в порядку ст. 27 КПК України, в якій вона зазначала, що 19 квітня 2004 року близько 1-ої години ОСОБА_3 на ґрунті неприязних відносин навмисно заподіяла їй легкі тілесні ушкодження.

Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 17 березня 2009 року зазначену постанову залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 порушує питання про скасування постановлених по даній справі судових рішень із направленням справи на новий судовий розгляд. При цьому зазначає, що суд, приймаючи рішення про закриття кримінальної справи як щодо неї, так і щодо Крючковських на підставі ст. 49 КК України, допустив істотні порушення вимог кримінального та кримінально-процесуального законів, оскільки вона не давала згоди на закриття справи у зв'язку із закінченням строків давності. Стверджує, що ніяких протиправних дій щодо Крючковських не вчиняла, а є потерпілою від їх дій.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який вважав, що скарга підлягає частковому задоволенню, а судові рішення – скасуванню лише в частині звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню частково з таких підстав.

За змістом статей 71, 111 КПК України закрити кримінальну справу з нереабілітуючих підстав, зокрема, у зв'язку із закінченням строків давності, можливо лише за згодою особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Цих вимог закону суд при розгляді справи не дотримався та прийняв рішення про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 125 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, незважаючи на те, що вона проти цього заперечувала та наполягала на своїй невинуватості у вчиненні злочину.

За таких обставин, рішення суду в частині звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України не можна визнати законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим воно, як і рішення апеляційного суду, який не звернув уваги на зазначені порушення вимог процесуального закону, підлягають скасуванню, а справа в цій частині – направленню на новий судовий розгляд, при якому суду необхідно всебічно, повно та об’єктивно дослідити обставини справи і постановити рішення, яке б відповідало вимогам закону.

Що стосується посилань у касаційній скарзі на необґрунтоване закриття справи щодо Крючковських, то вони є безпідставними, оскільки це рішення було прийнято судом із дотриманням вимог ст. 49 КК України на підставі їх заяви, у якій вони просили закрити щодо них кримінальну справу у зв'язку із закінченням строків давності.

Також безпідставними та такими, що суперечать вимогам закону є і посилання у касаційній скарзі на те, що кримінальні справи приватного обвинувачення не можуть бути закриті у зв'язку із закінченням строків давності; що у апеляційній інстанції при розгляді справ цієї категорії обов'язкова участь прокурора.

Керуючись статтями 395- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 8 грудня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 17 березня 2009 року в частині звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України с к а с у в а т и, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суддів.