Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 27 жовтня 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1. на вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 3 грудня 2008 року та на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 6 березня 2009 року щодо ОСОБА_2

Зазначеним вироком

ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, громадянина України, уродженця і мешканця м. Нікополя Дніпропетровської області, раніше не судимого,

- засуджено за ч.2 ст. 121 КК України на 8 років позбавлення волі.

ОСОБА_2 засуджено за те, що 02.10.2008 року близько 1 год., перебуваючи на першому поверсі будинку АДРЕСА_1, він, будучи в стані алкогольного сп'яніння, під час виниклої між ним та ОСОБА_3. сварки на ґрунті того, що останній виражався на адресу ОСОБА_2 нецензурною лайкою, умисно завдав ОСОБА_3. не менше трьох ударів кулаками в область голови, чим спричинив останньому тяжкі тілесні ушкодження, від яких потерпілий того ж дня помер.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 березня 2009 року зазначений вирок щодо ОСОБА_2 залишено без зміни.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_4 посилається на невідповідність призначеного ОСОБА_2. покарання тяжкості вчиненого ним злочину та даним про особу засудженого внаслідок суворості. Стверджує, що суд при призначенні покарання не врахував як пом’якшуючі покарання обставини те, що засуджений позитивно характеризувався за місцем проживання та роботи, вчинив злочин уперше, його вчиненню сприяла протиправна поведінка самого ОСОБА_3. Також, на думку захисника, суд не звернув увагу на те, що ОСОБА_2 повністю відшкодував заподіяну його діями матеріальну шкоду, а також те, що потерпілий ОСОБА_5 ніяких претензій до засудженого не мав та просив суд призначити йому покарання, не пов'язане з позбавленням волі, що у сукупності з іншими позитивними даними про особу засудженого давало підстави для призначення покарання із застосуванням ст.ст. 69, 75 КК України. Просить судові рішення щодо ОСОБА_2 змінити та призначити йому покарання нижче від найнижчої межі санкції закону, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, та звільнити від відбування покарання з випробуванням.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги захисника ОСОБА_1., колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.

Доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_2 за ч.2 ст. 121 КК України у касаційній скарзі не заперечуються.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б давали підстави для зміни чи скасування судових рішень по справі, не встановлено.

При призначенні покарання ОСОБА_2. суд у повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який, відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким, дані про особу засудженого, який вперше притягувався до кримінальної відповідальності, повністю визнав свою вину, розкаявся у скоєному. Зазначені обставини суд обґрунтовано визнав такими, що пом’якшують покарання ОСОБА_2

Одночасно судом було визнано обтяжуючою покарання ОСОБА_2 обставиною вчинення ним злочину в стані алкогольного сп'яніння.

З огляду на конкретні обставини справи та дані про особу засудженого, в тому числі й ті, на які посилається захисник ОСОБА_4 у скарзі, судом було призначено ОСОБА_2. покарання у розмірі ближче до мінімальної межі, передбаченої санкцією ч.2 ст. 121 КК України.

Те, що потерпілому ОСОБА_5 було відшкодовано заподіяну діями засудженого матеріальну шкоду, не є достатньою підставою для пом'якшення призначеного ОСОБА_2. покарання.

Підстав для застосування щодо ОСОБА_2 ст.ст. 69, 75 КК України, як про це порушується питання в касаційній скарзі захисника ОСОБА_1., не вбачається.

Призначене судом ОСОБА_2. покарання відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення нових злочинів, і підстав вважати це покарання суворим немає.

З огляду на викладене, відсутні підстави для задоволення касаційної скарги захисника ОСОБА_1. і призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням осіб, визначених у ст. 384 КПК України.

Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

відмовити у задоволенні касаційної скарги захисника ОСОБА_1. на вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 3 грудня 2008 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області від 6 березня 2009 року щодо ОСОБА_2