Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м.Києві 22 жовтня 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на судові рішення щодо нього.

Вироком Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 7 жовтня 2008 року

ОСОБА_1,

1954 року народження, не судимого,

засуджено за ч.2 ст. 286 КК України на 6 років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.

Постановлено стягнути з засудженого судові витрати та кошти на користь потерпілого ОСОБА_3.: 34249,46 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, 100000 грн. на відшкодування моральної шкоди. Вирішено долю речових доказів.

Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 18 лютого 2009 року вирок щодо ОСОБА_1 змінено – пом’якшено покарання до 4 років позбавлення волі з позбавленням права керувати всіма видами транспортних засобів на 2 роки. Розмір моральної шкоди, стягнутої з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_3, зменшено до 60000 грн. В решті вирок залишено без зміни.

ОСОБА_1 засуджений за те, що 21 жовтня 2006 року близько 22-ї год., керуючи автомобілем "Фольксваген-Транспортер" д.н.НОМЕР_1, та рухаючись в напрямку м.Дунаївці, порушив п.п.1.5 ч.1, 2.3 б), 10.1, 11.2, 11.3, 12.1, 12.2, 13.3, 14.2 в) Правил дорожнього руху України, внаслідок чого на смузі зустрічного руху зіткнувся з автомобілем "Фольксваген-Гольф" д.н.НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_4. Від отриманих в ДТП тілесних ушкоджень останній помер на місці.

За змістом касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення щодо нього, оскільки вважає їх необґрунтованими і такими, що постановлені з порушенням вимог кримінально-процесуального закону. Посилається на недоведеність його винності у вчиненні інкримінованого злочину, однобічність і неповноту досудового і судового слідства, порушення його права на захист, на користування рідною мовою.

Заслухавши доповідь судді Шевченко Т.В., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, а судові рішення скасуванню з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, ґрунтується на зібраних по справі та досліджених судом доказах. Так, його винність підтверджується даними протоколу відтворення обстановки і обставин події за участю ОСОБА_1, який на місці показав і розповів, як при виконанні ним маневру обгону він виїхав на смугу зустрічного руху, після чого відбулося зіткнення його автомобіля з автомобілем, що рухався назустріч; показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6; даними протоколів огляду місця події, схемою ДТП з фототаблицями, огляду транспортних засобів, висновками судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи, висновком судово-медичної експертизи про характер і локалізацію тілесних ушкоджень, виявлених на трупі ОСОБА_4, причину смерті потерпілого.

Згідно висновку судової транспортно-трасологічної експертизи (т.2 а.с.7-20) причиною настання ДТП є невідповідність дій водія автомобіля "Фольксваген-Транспортер" вимогам п.п.10.1 та 14.2 в) Правил дорожнього руху України. Невідповідностей в діях водія автомобіля "Фольксваген-Гольф" вимогам п.п.1.10 (в частині визначення поняття "небезпека руху"); 12.2; 12.3 ПДР України, які б могли перебувати в причинному зв’язку з настанням даної ДТП, не вбачається.

Отже, суд повно та всебічно дослідив всі докази по справі, дав їм належну оцінку і обґрунтовано дійшов висновку про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину. Його дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 286 КК України.

Доводи засудженого про упередженість органів досудового слідства та суду по відношенню до нього є непереконливими, оскільки не знайшли свого підтвердження.

Посилання ОСОБА_1 на порушення його права на користування рідною мовою безпідставні. Відповідно до вимог закону досудове слідство та розгляд справи у суді проводилися українською мовою. Як убачається з матеріалів кримінальної справи, у засудженого не виникало труднощів у розумінні української мови. Ні під час досудового слідства, ні у суді ОСОБА_1 не заявляв, що не володіє мовою та потребує послуг перекладача. Згідно із звукозаписом судового засідання засуджений вільно розумів мову, якою проводилося судочинство, при цьому мав можливість давати показання та виступати рідною мовою.

З матеріалів кримінальної справи видно, що судом були розглянуті зауваження захисника ОСОБА_2 на протокол судового засідання, і вони були відхилені (т.2 а.с.303-305).

Посилання засудженого на порушення його права на захист безпідставні. Як видно з матеріалів кримінальної справи, під час досудового слідства до участі в справі був допущений адвокат ОСОБА_7, під час розгляду справи в суді інтереси ОСОБА_1 захищала адвокат ОСОБА_2

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які впливають на законність судових рішень щодо ОСОБА_1, не встановлено.

Таким чином, при перевірці справи не встановлено передбачених ст. 398 КПК України підстав для призначення даної справи до розгляду касаційним судом з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 відмовити.