Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 22 жовтня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням першого заступника прокурора Вінницької області на вирок Ленінського районного суду м. Вінниці від 23 грудня 2008 року щодо ОСОБА_1

Цим вироком

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, громадянина України, згідно зі ст. 88 КК України такого, що не має судимості,

засуджено:

- за ч. 3 ст. 212 КК України на п’ять років позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади на підприємствах і в установах усіх форм власності строком на три роки без конфіскації майна;

- за ч. 2 ст. 366 КК України на два роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади на підприємствах і в установах усіх форм власності строком на три роки.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_1. визначено остаточне покарання – п’ять років позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади на підприємствах і в установах усіх форм власності строком на три роки без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1. звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю три роки.

В апеляційному порядку справа не розглядалася.

ОСОБА_1. визнано винним у тому, що він, за обставин, викладених у вироку, будучи службовою особою – власником та директором ПП "Мега-Холдінг", в період часу з 1 лютого 2005 року по 1 квітня 2006 року умисно ухилився від сплати податків, що призвело до ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, та вчинив службове підроблення, що спричинило тяжкі наслідки.

У касаційному поданні прокурор посилається на призначення засудженому надмірно м’якого покарання. Просить вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу – направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 75 КК України суд може прийняти рішення про можливість звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи.

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 засуджений за сукупністю злочинів, один з яких відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, а інший середньої тяжкості, що свідчить про підвищений ступінь суспільної небезпечності вчиненого.

Внаслідок злочинних дій засудженого, які тривали більш як рік, до бюджету держави не надійшло 1 961 184 гривні.

Отже, колегія суддів вважає, що тяжкість учинених ОСОБА_1. злочинів, дані про особу винного та обставини, за яких були вчинені злочини, не давали суду підстав для призначення покарання із застосуванням ст. 75 КК України, а тому призначене ОСОБА_1. покарання не можна визнати справедливим внаслідок його м’якості, у зв’язку з чим вирок підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

У разі доведеності під час нового судового розгляду обвинувачення ОСОБА_1 у раніше пред’явленому обсязі, призначене йому покарання слід вважати м’яким.

Керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України,

касаційне подання першого заступника прокурора Вінницької області задовольнити.

Вирок Ленінського районного суду м. Вінниці від 23 грудня 2008 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.