Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 8 жовтня 2009 року матеріали провадження за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої та апеляційної інстанцій, на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 2 вересня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 15 вересня 2008 року,

постановою старшого слідчого прокуратури Одеської області від

14 серпня 2008 року порушено кримінальну справу щодо старшого державного податкового ревізор-інспектора ДПІ в Київському районі

м. Одеси ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України.

Відповідно до постанови слідчого приводом для порушення кримінальної справи стала заява ОСОБА_2. про злочинні дії старшого податкового інспектора ДПІ у Київському районі м. Одеси ОСОБА_1, а підставами – достатні дані, які вказують на те, що ОСОБА_1., являючись службовою особою, вимагав у представника приватного підприємця ОСОБА_3. – ОСОБА_2. хабар у сумі 2 016 гривень за позитивний результат перевірки податкової заборгованості, на підставі якої повинна бути видана довідка про відсутність такої заборгованості для послідуючого припинення реєстрації платника податків. З метою приховати цей злочин інспектор ДПІ ОСОБА_1. передав ОСОБА_2 чотири квитанції по 504 гривні кожна та вимагав перерахування цих коштів на рахунок ТОВ "Л.Б.К.".

Приморський районний суд м. Одеси за результатами розгляду скарги адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 постановою від

2 вересня 2008 року скасував постанову про порушення кримінальної справи та відмовив у порушенні кримінальної справи.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 15 вересня 2008 року постанова районного суду залишена без зміни.

У касаційному поданні прокурор ставить питання про скасування судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд у зв’язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону. Свою позицію обґрунтовує тим, що кримінальна справа порушена після повного, всебічного та об’єктивного дослідження обставин справи та при цьому слідчим дотримано вимог ст. ст. 94, 97, 98 КПК України.

Заслухавши доповідача, думку прокурора на підтримку подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України, суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, дослідивши матеріали справи, має перевірити наявність приводів та підстав для винесення такої постанови, законність джерел отриманих даних, які стали підставою для її винесення, але не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті. Зазначених положень закону в даному провадженні не було дотримано.

Скасовуючи постанову про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України, суд послався на те, що справа порушена без наявності достатніх приводів і підстав.

Як убачається з матеріалів дослідчої перевірки, письмова заява ОСОБА_2. про вимагання ОСОБА_1 у нього хабара в установленому порядку була подана та зареєстрована в ГУ МВС України в Одеській області 14.08.2008 року. На початку цієї заяви він особисто зазначив про його ознайомлення з вимогами ст. 383 КК України, що і скріпив своїм підписом.

Ст. 95 КПК України не передбачено конкретної форми попередження заявника про кримінальну відповідальність за неправдивий донос і змісту його відповідної підписки про це.

Отже висновок суду, що заява ОСОБА_2. не може бути достатнім приводом для порушення кримінальної справи, оскільки останнього не було попереджено про кримінальну відповідальність, є безпідставним.

Обґрунтовуючи своє рішення щодо відсутності підстав для порушення кримінальної справи, суд зазначив, що з матеріалів перевірки, зокрема, протоколу огляду місця події, вбачається, що ОСОБА_1. будь-яких грошових коштів та квитанцій про їх перерахування не отримував. Також суд проаналізував матеріали перевірки на предмет наявності у ОСОБА_1 службових повноважень щодо видачі довідок про відсутність податкової заборгованості.

Надалі, мотивувальна частина постанови районного суду побудована на тому, що звуковий аудіозапис, на який посилається ОСОБА_2 в своїх поясненнях, є недопустимим доказом, так як отриманий з порушенням кримінально-процесуального закону .

Однак вищенаведені питання повинні вирішуватися під час розгляду справи по суті, а не на стадії порушення кримінальної справи.

Таким чином, суд замість перевірки приводів і підстав для порушення кримінальної справи вдався до оцінки доказів, а свої висновки щодо скасування постанови про порушення кримінальної справи зробив без належного дослідження матеріалів, на підставі яких було порушено кримінальну справу.

Апеляційна інстанція, залишаючи постанову суду без зміни погодилась із думкою місцевого суду про відсутність підстав для порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України.

За таких обставин постанова суду й ухвала апеляційного суду є необґрунтованими і підлягають скасуванню, а матеріали провадження направленню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно належно перевірити всі матеріали справи, звернути увагу на вказані недоліки, усунути їх і в залежності від встановленого прийняти законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора задовольнити.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 2 вересня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 15 вересня 2008 року скасувати, а матеріали провадження за скаргою адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 направити на новий судовий розгляд.