Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула у судовому засіданні 8 жовтня 2009 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням заступника Генерального прокурора України на вирок Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 30 липня 2008 року, яким

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця

м. Караганди Республіки Казахстан, не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком 3 роки, а на підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладенням обов’язків, передбачених п.п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України.

В апеляційному порядку справа не розглядалась.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 12 червня 2005 року, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, керуючи мотоциклом Ява-350, на 47 км автодороги Сімферополь-Ялта-Севастополь, порушуючи вимоги п.п. 2.9, 10.1, 12.3, 21.1 Правил дорожнього руху, допустив зіткнення з автомобілем "Пежо-307" під керуванням ОСОБА_2 Унаслідок ДТП пасажирки мотоцикла ОСОБА_3 та ОСОБА_4 отримали тяжкі тілесні ушкодження.

У касаційному поданні прокурор посилається на те, що суд у вироку зайво зазначив кваліфікуючу ознаку – порушення правил експлуатації транспорту, оскільки мотоцикл ОСОБА_1 знаходився у справному стані. Просить змінити вирок та виключити з нього посилання на вказану кваліфікуючу ознаку.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, який підтримав подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно задоволенню не підлягає.

Частиною 2 статті 286 КК України передбачена відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що потягло спричинення тяжких тілесних ушкоджень.

Порушення правил експлуатації транспорту полягає, зокрема, в порушенні порядку перевезення пасажирів.

Установлені по справі докази та фактичні обставини справи свідчать, що дорожньо-транспортна пригода за участю ОСОБА_1 сталася в результаті порушення останнім правил безпеки дорожнього руху. При цьому ОСОБА_1 перевозив мотоциклом без бокового причепу двох пасажирів – потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що є й порушенням правил експлуатації даного виду транспортного засобу.

Тому суд, даючи юридичну оцінку діям ОСОБА_1, кваліфікував їх за ч. 2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що потягло спричинення тяжких тілесних ушкоджень.

На досудовому слідстві ОСОБА_1 було пред’явлено обвинувачення у такій же редакції (а.с. 56). Аналогічне зазначене й в обвинувальному висновку (а.с. 81).

Даних, які б свідчили, що у справі неправильно застосовано кримінальний закон чи допущено істотне порушення кримінально-процесуального закону, не виявлено.

Підстав для скасування чи зміни вироку не вбачається.

Керуючись ст.ст. 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційне подання прокурора залишити без задоволення, а вирок Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 30 липня 2008 року щодо ОСОБА_1 без зміни.