Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 8 жовтня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Донецької області на постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 25 листопада 2008 року,

зазначеною постановою до

ОСОБА_1,

1967 року народження, не судимого,

який вчинив у стані обмеженої осудності суспільно небезпечне діяння, передбачене ст. 124 КК України, застосовано примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Органами досудового слідства встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 03.10.2008 року в приміщенні кафе "Міміно" по вул. Дніпропетровській в м. Красноармійськ Донецької області під час спільного вживання алкогольних напоїв виникла сварка, в ході якої ОСОБА_1, захищаючись від дій ОСОБА_3, завдав останньому тяжкі тілесні ушкодження при перевищенні меж необхідної оборони.

У касаційному поданні прокурор вказує на порушення вимог ст. 20 КК України, оскільки органи досудового слідства повинні були направити справу до суду з обвинувальним висновком, а суду необхідно було постановити по ній вирок з врахуванням психічного стану ОСОБА_1. У зв’язку з наведеним просить судове рішення скасувати, а справу направити для проведення досудового слідства.

Заслухавши доповідь судді, виступ прокурора, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 20 КК України, підлягає кримінальній відповідальності особа, визнана судом обмежено осудною.

Згідно висновку судово-психіатричної експертизи від 10.10.2008 року ОСОБА_1 на момент вчинення правопорушення не міг в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними, тобто підпадає під дію ст. 20 КК України (обмежена осудність).

Відповідно до роз’яснень, які містяться в п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 року "Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування" (v0007700-05) , оскільки, згідно ст. 20 КК України, особа, визнана обмежено осудною, підлягає кримінальній відповідальності, то справу щодо такої особи необхідно направляти до суду з обвинувальним висновком.

Як убачається з матеріалів справи, органом досудового слідства цієї вимоги закону не було дотримано, а, натомість, справу щодо ОСОБА_1 було направлено до суду з постановою слідчого для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру.

За таких обставин суд не мав законних підстав для прийняття даної справи до розгляду, а тому постанова місцевого суду щодо ОСОБА_1, як винесена з порушенням вимог кримінального та кримінально-процесуального закону, підлягає скасуванню з направленням справи на нове розслідування.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання заступника прокурора Донецької області задовольнити.

Постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 25 листопада 2008 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на нове розслідування.