Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 8 жовтня 2009 року кримінальну справу за касаційними скаргами цивільного відповідача – Донецького казенного заводу хімічних виробів та захисника ОСОБА_2 на постановлені щодо ОСОБА_1 судові рішення.

Вироком Волноваського районного суду Донецької області від 9 жовтня 2008 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше не судимого, -

засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України до 510 грн. штрафу в доход держави без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі п. "б" ст. 1 Закону України "Про амністію" від 31 травня 2005 року ОСОБА_1 звільнено від призначеного покарання.

Постановлено стягнути з Донецького казенного заводу хімічних виробів на користь ОСОБА_4 88750 грн. 12 коп. матеріальної та 4000 грн. моральної шкоди.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 29 січня 2009 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 25 серпня 2003 року, приблизно о 18 годині, керуючи технічно справним автомобілем "КАМАЗ - 5511", державний номер НОМЕР_1, що належав Донецькому казенному заводу хімічних виробів, рухаючись автодорогою Маріуполь – Донецьк, на 170км 50м у Волноваському районі, в порушення п.п. 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху, перед початком перестроювання не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не дав дорогу транспортним засобам, що рухалися в попутному напрямку по тій смузі, на яку він мав намір перестроїтися, маючи реальну та об’єктивну можливість своєчасно виявити автомобіль "Хонда – стім", державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, що рухався в попутному напрямку по лівій смузі дороги, внаслідок чого сталося зіткнення зазначених транспортних засобів та водію ОСОБА_3 й пасажиру ОСОБА_4 були спричинені тілесні ушкодження середньої тяжкості.

У касаційних скаргах цивільний відповідач та захисник наводять аналогічні доводи: вказують на відсутність доказів винуватості ОСОБА_1, зазначають, що обвинувачення ґрунтується лише на неправдивих показаннях потерпілого, які суперечать показанням засудженого, судом не дана критична оцінка суперечливим показанням свідків та даним висновків судово-автотехнічних експертиз у сукупності з іншими доказами. Стверджують, що ДТП сталася внаслідок порушення ПДР водієм ОСОБА_3, апеляційний суд допущені місцевим судом недоліки не усунув. Просять вирок та ухвалу скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що касаційні скарги задоволенню не підлягають.

Висновки суду про винуватість ОСОБА_1. у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку, ґрунтуються на зібраних у справі доказах.

Зокрема, потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 під час досудового слідства та в суді давали послідовні та детальні показання про обставини ДТП, які суд обґрунтовано поклав в основу вироку, оскільки вони узгоджуються з іншими здобутими по справі доказами.

Судом обґрунтовано дана критична оцінка показанням засудженого ОСОБА_1, оскільки він давав суперечливі показання, експерти ОСОБА_7 та ОСОБА_8 стверджували, що показання ОСОБА_1 щодо обставин ДТП є непереконливими.

Відповідно до висновків судово-автотехнічних експертиз дії водія ОСОБА_1 не відповідають вимогам п.п. 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху, він мав технічну можливість запобігти ДТП, його дії знаходяться в причинному зв’язку з настанням події пригоди.

Даний висновок є повним, об’єктивним і науково обґрунтованим.

Доводи касаційних скарг про необґрунтованість засудження ОСОБА_1 та порушення ОСОБА_3 Правил дорожнього руху, внаслідок чого і сталася ДТП, ретельно перевірялися судом апеляційної інстанції і як такі, що не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи правильно визнані безпідставними.

Так, апеляційний суд дав об’єктивну оцінку показанням свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 і обґрунтовано зазначив, що їх показання про перевищення швидкості ОСОБА_3 не можна брати до уваги, оскільки вони суперечать іншим здобутим по справі доказам.

Аналіз зібраних по справі доказів дає підстави колегії суддів зробити висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Покарання йому призначено з додержанням вимог ст. 65 КК України.

Істотних порушень норм кримінально-процесуального закону України не виявлено.

На підставі наведеного та керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

У задоволенні касаційних скарг цивільного відповідача – Донецького казенного заводу хімічних виробів та захисника ОСОБА_2 відмовити.