Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 8 жовтня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Автономної Республіки Крим на постанову Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 3 березня 2009 року за скаргою ОСОБА_1

Постановою старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА в Автономній Республіці Крим від 18 вересня 2007 року порушено кримінальну справу щодо суб’єкта господарської діяльності – фізичної особи – ОСОБА_1 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на зазначену постанову слідчого.

Постановою Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 3 березня 2009 року його скаргу задоволено.

Постанову старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА в Автономній Республіці Крим від 18 вересня 2007 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 212 КК України скасовано.

В апеляційному порядку матеріали провадження за скаргою ОСОБА_1 не розглядалися.

У касаційному поданні прокурор вказує на незаконність постанови суду у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, оскільки суд вдався до оцінки доказів. Просить постанову місцевого суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, прокурора, який частково підтримала касаційне подання, ОСОБА_1, який просив у задоволенні касаційного подання відмовити, перевіривши матеріали справи та доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню.

Розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суди повинні перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

При розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи, суд вправі з’ясовувати лише такі питання: чи були наявними на час порушення справи передбачені ч. 1 ст. 94 КПК України приводи; чи мала особа, яка порушила справу, достатньо даних, що вказували на наявність ознак злочину (ч. 2 ст. 94 КПК України); чи компетентна особа прийняла рішення про порушення кримінальної справи і чи було додержано нею встановлений для цього порядок (ст. 98 КПК України).

На даній стадії процесу при визначенні законності та обґрунтованості порушення кримінальної справи необхідно враховувати, що ніякі дані, які містяться в матеріалах, для суду не мають наперед встановленої сили. Зокрема, не є перешкодою для цього визнання договору купівлі – продажу нежилого приміщення недійсним та оскарження рішення контролюючого органу під час розгляду судом скарги на постанову про порушення кримінальної справи.

Підставою для порушення кримінальної справи у даному випадку можуть бути додатково зібрані дані, які вказують на наявність в діях особи ознак складу злочину, передбаченого статтею 212 Кримінального кодексу України.

Як убачається з матеріалів провадження, при розгляді справи, суд фактично вдався до оцінки доказів по справі, що допустимо лише при розгляді справи по суті.

Таке порушення вимог кримінально-процесуального закону колегія суддів вважає істотним і таким, яке є підставою для скасування постанови суду і направлення справи на новий судовий розгляд, під час якого слід врахувати наведене та винести законне і обґрунтоване рішення.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

Касаційне подання заступника прокурора Автономної Республіки Крим задовольнити.

Постанову Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 3 березня 2009 року за скаргою ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.