Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 1 жовтня 2009 року кримінальну справу за касаційним подання заступника прокурора Донецької області на вирок Центрально – Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 16 жовтня 2008 року щодо ОСОБА_1.

Цим вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, судимого вироком Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 21 лютого 2008 року за ч.2 ст. 186 КК України із застосуванням ч.4 ст. 70 КК України на чотири роки позбавлення волі,

засуджено за ч.1 ст. 187 КК України на три роки шість місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України ОСОБА_1. остаточно призначено чотири роки один місяць позбавлення волі.

В апеляційному порядку вирок не переглядався.

ОСОБА_1. визнано винуватим у тому, що він 17 травня 2008 року приблизно о 22 год. 30 хв. поблизу будинку АДРЕСА_1, застосовуючи насильство, небезпечне для життя й здоров’я потерпілої, вчинив напад на ОСОБА_2, в ході якого завдав їй не менше двох ударів руками в область голови, й заволодів її сумкою, в якій знаходилося майно на суму 770 грн.

За змістом касаційного подання прокурор, посилаючись на неправильну кваліфікацію дій ОСОБА_1. за ч.1 ст. 187 КК України з огляду на те, що характер насильства, застосованого засудженим до потерпілої, не був небезпечним для її життя й здоров’я, вважає, що дії ОСОБА_1. слід кваліфікувати за ч.2 ст. 186 КК України, мінімальна санкція якої є більш суворою, тому вирок підлягає скасуванню, в тому числі у зв’язку з м’якістю призначеного покарання, а справа направленню на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання прокурора, колегія суддів уважає, що в задоволенні касаційного подання слід відмовити.

Твердження прокурора про наявність підстав для скасування вироку у зв’язку з неправильністю засудження ОСОБА_1. за ч.1 ст. 187 КК України з огляду на наявність у його діях складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України не ґрунтуються на вимогах закону.

Відповідно до ч.1 ст. 398 КПК України підставами для скасування або зміни вироку є: істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону й невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Як убачається з матеріалів справи, органами досудового слідства ОСОБА_1. пред’явлено обвинувачення за ч. 1 ст. 187 КК України.

В судовому засіданні прокурор підтримав дане обвинувачення. Суд першої інстанції, діючи відповідно до вимог ст. 275 КПК України, розглянув кримінальну справу у межах пред’явленого ОСОБА_1. органами досудового слідства обвинувачення і визнав його винним за ч.1 ст. 187 КК України.

Оскільки мінімальне покарання, передбачене санкцією ч.2 ст. 186 КК України, є більш суворим, ніж мінімальне покарання, передбачене санкцією ч.1 ст. 187 КК України, суд за власною ініціативою не міг перекваліфікувати дії засудженого з ч.1 ст. 187 КК України на ч.2 ст. 186 КК України, а прокурор передбаченим ст. 277 КПК України правом зміни обвинувачення не скористався.

За таких обставин, розглянувши справу щодо ОСОБА_1. у межах пред’явленого йому за ч.1 ст. 187 КК України обвинувачення, суд не допустив істотних порушень кримінально-процесуального закону та неправильного застосування кримінального закону.

Що ж стосується міри покарання, призначеної засудженому, то вона відповідає вимогам ст. 65 КК України та призначена в межах закону, за яким його визнано винуватим.

Таким чином, передбачені ч.1 ст. 398 КПК України підстави для скасування або зміни вироку по справі відсутні.

За таких обставин посилання прокурора в поданні про те, що вирок суду щодо ОСОБА_1. є незаконним, не ґрунтується на вимогах закону.

З огляду на викладене передбачені законом підстави для призначення справи до касаційного розгляду відсутні.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів, -

відмовити в задоволенні касаційного подання заступника прокурора Донецької області.