Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м.Києві 1 жовтня 2009 року кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за касаційним поданням заступника прокурора Житомирської області на вирок Ружинського районного суду Житомирської області від 28 квітня 2009 року, яким

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

не судимого,

засуджено за ч.1 ст. 309 КК України до 1020 грн. штрафу.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він на початку липня 2008 року знайшов на смітнику 75,63 г макової соломи, яку в подрібненому стані зберігав без мети збуту за місцем свого проживання у будинку АДРЕСА_1, де 21 серпня 2008 року під час обшуку вона була виявлена та вилучена працівниками міліції.

В апеляційному порядку справа не розглядалась.

У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування вироку щодо ОСОБА_1 та направлення справи на новий судовий розгляд, посилаючись на істотні порушення вимог кримінально-процесуального законодавства та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину і особі винного внаслідок м`якості. Вказує на порушення місцевим судом вимог ст.ст. 323, 334 КПК України.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що у задоволенні такого слід відмовити.

Як вбачається з матеріалів справи, органом досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачувався у вчиненні злочину, передбаченому ч.2 ст. 307 КК України. Постановою прокурора про зміну обвинувачення в суді від 22 квітня 2009 року дії ОСОБА_1 перекваліфіковано на ч.1 ст. 309 КК України.

Місцевий суд, відповідно до вимог ст. 275 КК України, розглянув справу в межах пред`явленого ОСОБА_1 обвинувачення за ч.1 ст. 309 КК України.

Як вбачається з матеріалів справи, висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у незаконному придбанні та зберіганні особливо небезпечного наркотичного засобу-макової соломи без мети збуту та кваліфікацію його дій за ч.1 ст. 309 КК України грунтуються на досліджених в судовому засіданні та наведених у вироку доказах в їх сукупності та взаємозв`язку. Вирок місцевого суду відповідає вимогам ст.ст. 323, 334 КПК України.

Що стосується призначеного ОСОБА_1 покарання, то воно є справедливим, відповідає вимогам ст. 65 КК України. Місцевий суд врахував тяжкість вчиненого ним злочину, дані про особу винного, який позитивно характеризувався за місцем проживання, його щире каяття у вчиненому і вірно призначив ОСОБА_1 покарання в межах санкції ч.1 ст. 309 КК України. Крім того, прокурор, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, просив призначити ОСОБА_1 покарання у виді штрафу у розмірі 1020 грн. Отже, підстав для зміни вироку в цій частині, про що йдеться у поданні прокурора, немає.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів,

у задоволенні касаційного подання заступника прокурора Житомирської області на вирок Ружинського районного суду Житомирської області від 28 квітня 2009 року щодо Качана Володимира Олексійовича відмовити.