Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні 28 липня 2009 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілого ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2009 року, якою скасовано постанову судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 березня 2009 року про задоволення скарги ОСОБА_1 про скасування постанови прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області від 29жовтня 2008 року про закриття кримінальної справи, порушеної за фактом учинення шахрайських дій щодо ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,

04 липня 2008 року слідчим СВ Жовтневого РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області за результатами перевірки заяви ОСОБА_1 була порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, за фактом шахрайських дій щодо ОСОБА_1, вчинених в особливо великих розмірах.

У постанові про порушення кримінальної справи вказано, що 27.03.2007 року в денний час в офісі по вул. К.Цеткін, 8/7 у м. Дніпропетровську був укладений договір купівлі-продажу №22/03-2007-1 на придбання покрівельних матеріалів і 31.03.2007 року - договір підряду №4/03-07 на виконання будівельних робіт на суму 45000 доларів США між ОСОБА_1 та невстановленою особою, яка умисно із корисливих мотивів виступала як представник Дніпропетровського філіалу ТОВ "Комплекс Дах". При проведенні перевірки заяви ОСОБА_1 про вчинений злочин та матеріалів ЖРЗПЗ №1036/2 було встановлено, що ТОВ "Комплекс Дах" не мало представництва в Дніпропетровській області, а вищевказані договори купівлі-продажу та підряду головою зазначеного товариства з ОСОБА_1 не укладалися, що вказувало на заволодіння невстановленою особою шляхом обману майном ОСОБА_1 в особливо великих розмірах.

Зазначена постанова слідчого СВ Жовтневого РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області була оскаржена головою ТОВ "Комплекс-Дах" Сідорською Р.О. до суду.

Постановою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 серпня 2008 року скарга ОСОБА_2 була задоволена та постанова слідчого від 04.07.2008 року про порушення кримінальної справи за фактом шахрайських дій щодо ОСОБА_1 скасована, а судом відмовлено в порушенні кримінальної справи.

Як визнав суддя в постанові, постанова слідчого була винесена з порушенням вимог ст. 94 КПК України, оскільки матеріали справи не містили достатніх даних для порушення кримінальної справи.

Зазначена постанова судді місцевого суду була оскаржена прокурором, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та ОСОБА_1 до Апеляційного суду Дніпропетровської області, який ухвалою від 21 серпня 2008 року постанову судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 серпня 2008 року скасував, а в задоволенні скарги ОСОБА_2 на постанову про порушення кримінальної справи відмовив.

У подальшому прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області постановою від 29 жовтня 2008 року кримінальну справу, порушену слідчим 04 липня 2008 року за фактом шахрайських дій щодо ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, провадженням закрито на підставі ст. 100 КПК України як порушену незаконно.

При цьому прокурором визнано, що між ОСОБА_1 та ТОВ "Комплекс-Дах" в особі ОСОБА_2 існують цивільно-правові відносини за укладеними ними договорами купівлі-продажу та підряду.

Вказана постанова прокурора від 29 жовтня 2008 року була оскаржена потерпілим ОСОБА_1 до суду.

Постановою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 березня 2009 року задоволено скаргу ОСОБА_1, постанову прокурора від 29.10.2008 року про закриття кримінальної справи скасовано, а кримінальну справу направлено для провадження досудового слідства.

Як зазначив у постанові суддя, постанова прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області від 29 жовтня 2008 року є незаконною, оскільки законність порушення кримінальної справи було визнано ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 серпня 2008 року, яка набула законної сили, та прокурор не мав права закривати кримінальну справу з такої підстави як незаконність її порушення.

Ця постанова судді місцевого суду від 04.03.2009 року була оскаржена прокурором, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, до Апеляційного суду Дніпропетровської області, який ухвалою від 16 березня 2009 року зазначену постанову судді скасував з тих мотивів, що Апеляційним судом Дніпропетровської області при постановленні ухвали від 21 серпня 2008 року приводи й підстави для порушення кримінальної справи не перевірялися, на що не звернув уваги місцевий суд при розгляді скарги на постанову прокурора про закриття справи.

У касаційній скарзі та доповненні до неї потерпілий ОСОБА_1 стверджує, що ухвала Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16.03.2009 року є незаконною та необґрунтованою, винесеною з порушенням вимог ст.ст. 351, 367, 377 КПК України. Даючи аналіз доказам, доводить, що кримінальну справу за фактом учиненого щодо нього шахрайства закрито прокурором безпідставно. Просить скасувати ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2009 року і залишити без зміни постанову судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 4 березня 2009 року.

Заслухавши доповідь судді, пояснення потерпілого ОСОБА_1 на підтримання касаційної скарги; пояснення ОСОБА_3, який погодився з касаційною скаргою потерпілого; пояснення ОСОБА_4, який, визнаючи існування між ним і ОСОБА_1 цивільно-правових відносин з приводу поставки черепиці, заперечував проти касаційної скарги; пояснення ОСОБА_2, яка, не погоджуючись з мотивами прийнятого прокурором рішення, оскільки між ТОВ "Комплекс Дах", нею і ОСОБА_1 не існувало ніяких цивільно-правових відносин, вважала правильним закриття кримінальної справи і заперечувала проти касаційної скарги потерпілого; вислухавши думку прокурора про часткове задоволення касаційної скарги, скасування ухвали апеляційного суду з направленням справи на новий апеляційний розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги з доповненнями до неї, а також письмових заперечень ОСОБА_2 проти касаційної скарги, в яких вона водночас не погоджується з наявністю будь-яких правових стосунків між ОСОБА_1 та підприємством "Комплекс Дах" в її особі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 236-6 КПК України при розгляді скарги на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття кримінальної справи суддя перевіряє, чи були дотримані вимоги ст.ст. 213, 214 КПК України, згідно з якими справа закривається мотивованою постановою при наявності підстав, зазначених у ст. 6 цього Кодексу, або при недоведеності участі обвинуваченого у вчиненні злочину.

З огляду на це, апеляційний суд повинен був перевірити, чи дотримався суддя місцевого суду при розгляді скарги на постанову прокурора про закриття справи вимог ст. 236-6 КПК України та чи є обґрунтованим висновок судді про недотримання прокурором положень закону при винесенні постанови про закриття справи.

Окрім того, у разі встановлення підстав для скасування постанови судді місцевого суду, прийнятої за результатами розгляду скарги на постанову прокурора про закриття справи, апеляційному суду належало прийняти рішення згідно з вимогами ст.ст. 236-6, 366 КПК України.

Однак апеляційний суд порушив зазначені вимоги кримінально-процесуального закону та, вдавшись до оцінки ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21.08.2008 року, винесеної по іншій справі (за скаргою ОСОБА_2 на постанову про порушення кримінальної справи), своєю ухвалою від 16 березня 2009 року визнав постанову судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 березня 2009 року незаконною і скасував її, не прийнявши ніякого рішення щодо подальшої долі справи за скаргою потерпілого на постанову прокурора про закриття справи.

За таких обставин скарга потерпілого ОСОБА_1 на постанову прокурора про закриття кримінальної справи по суті залишилася не вирішеною, що є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону.

Окрім того, апеляційний суд, скасовуючи постанову судді місцевого суду від 04.03.2009 року, не навів в ухвалі мотивів, за яких не погодився з тим, що прокурор на даній стадії (справа розслідувалась тривалий час з неодноразовим підтриманням прокуратурою законності її порушення, у тому числі в судах) не міг закрити справу у зв'язку з незаконністю її порушення, а повинен був визначитись відповідно до вимог ст. 213 КПК України.

Також судом апеляційної інстанції порушено вимоги ст. 377 КПК України тим, що при скасуванні постанови судді місцевого суду в ухвалі не зазначено, які норми закону було порушено судом першої інстанції та в чому саме полягали ці порушення.

З огляду на викладене, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, а ухвала колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2009 року - скасуванню як постановлена з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, а справа направленню на новий апеляційний розгляд.

При цьому, скасовуючи рішення апеляційного суду, касаційний суд не наділений повноваженнями на розгляд апеляції і постановлення по ній остаточного рішення, про що просить в касаційній скарзі ОСОБА_1, а тому в цій частині його касаційну скаргу слід залишити без задоволення.

При новому апеляційному розгляді справи суду належить розглянути справу згідно з вимогами закону та прийняти законне й обґрунтоване рішення, виклавши його в процесуальному документі з дотриманням вимог кримінально-процесуального законодавства.

Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2009 року, якою скасовано постанову судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 березня 2009 року про задоволення скарги ОСОБА_1 і скасування постанови прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області від 29 жовтня 2008 року про закриття кримінальної справи за фактом учинення шахрайських дій щодо ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд у той же суд в іншому складі суддів.