Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 2 липня 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на судові рішення щодо нього.

Вироком Оболонського районного суду м. Києва від 6 червня 2006 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, громадянина України, раніше не судимого,

- за ч. 1 ст. 129 КК України на два роки обмеження волі;

- за ч. 1 ст. 357 КК України на три роки обмеження волі;

- за ч. 1 ст. 358 КК України на один рік шість місяців обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_1 визначено остаточне покарання - три роки обмеження волі, а на підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю два роки.

У справі вирішено цивільні позови.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 9 вересня 2008 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він, за обставин, викладених у вироку, 27 квітня 2005 року умисно знищив офіційний документ - додаткову угоду від 22 листопада 2002 року № 1 до договору найму приміщень від 21 листопада 2002 року.

Крім того, ОСОБА_1 підробив документ, який видається підприємством, а саме, вніс до договору найму частини споруди від 21 листопада 2002 року завідомо неправдиві відомості, з метою його подальшого використання.

Також 15 листопада 2005 року ОСОБА_1 із застосуванням рушниці погрожував вбивством ОСОБА_3 та іншим особам, які ці погрози сприйняли як реальну загрозу їх життю та здоров'ю.

У касаційній скарзі засуджений посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, однобічність і неповноту досудового та судового слідства, що призвело, на його думку, до неправильного застосування кримінального закону, зазначає, що в його діях відсутній склад злочинів.

Крім того, засуджений у скарзі посилається на допущені істотні порушення кримінально-процесуального закону, зокрема, на те, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

У касаційній скарзі йдеться і про те, що в матеріалах справи є постанова слідчого про закриття щодо нього (ОСОБА_1) кримінальної справи на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України, яка не скасована.

Засуджений просить судові рішення щодо нього скасувати, а справу - закрити.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України; пояснення засудженого, який підтримав свою касаційну скаргу; представника цивільного позивача, який просив залишити касаційну скаргу без задоволення; міркування прокурора, який просив частково задовольнити скаргу; перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог п. 10 ч. 1 ст. 6 КПК України кримінальну справу не може бути порушено, а порушена справа підлягає закриттю щодо особи, про яку є нескасована постанова органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття справи по тому ж обвинуваченню.

Як видно з матеріалів справи, постановою слідчого СВ Оболонського РУ ГУМВС України в м. Києві від 26 листопада 2005 року кримінальну справу відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 296 КК України закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України (т. 1 а.с. 15а).

20 лютого 2006 року постановою слідчого відносно ОСОБА_1 порушено кримінальну справу по тому ж обвинуваченню(т. 1 а.с. 19).

При цьому будь-яких даних про скасування постанови від 26 листопада 2005 року матеріали справи не містять.

Оскільки кримінальна справа розслідувалась та була розглянута судами за наявності обставин, що виключали провадження у ній, постановлені щодо ОСОБА_1 судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на нове розслідування.

Виходячи з того, що обвинувачення ОСОБА_1 за ч.1 ст. 358 КК України, пов'язане з обвинуваченням за ч.1 ст. 357 КК України, судові рішення в частині засудження ОСОБА_1 за цим обвинуваченням також підлягають скасуванню з направленням справи на нове розслідування.

Під час нового розслідування необхідно усунути зазначені порушення закону, відповідно до ст. 22 КПК України повно, всебічно й об'єктивно дослідити всі обставини справи та на підставі аналізу й оцінки зібраних доказів прийняти обґрунтоване рішення щодо юридичної кваліфікації дій ОСОБА_1

Також органом досудового слідства мають бути перевірені і інші доводи, викладені у касаційній скарзі ОСОБА_1

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 395, 396, 400-1 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України, -

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Оболонського районного суду м. Києва від 6 червня 2006 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 9 вересня 2008 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на нове розслідування.