У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати Верховного Суду України у кримінальних справах у складі:
Головуючого
Верещак
В.М.,
суддів
Заголдного
В.В., Мороза М.А.,
за участю
прокурора
Морозової
С.Ю.,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 28 травня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у справі, на ухвалу апеляційного суду Донецької області від 18 липня 2008 року,
в с т а н о в и л а:
вироком Краснолиманського міського суду Донецької області від 17 квітня 2008 року засуджено:
ОСОБА_1, 1981 року народження, раніше несудимого,
- за ч. 3 ст. 364 КК України на 6 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з забезпеченням охорони громадського порядку стоком на 3 роки та конфіскацією 1\4 частини майна.
ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він, будучи міліціонером взводу охороні громадського прядку та супроводження поїздів лінійного відділу станції Яснувата Лінійного Управління на Донецькій залізниці УМВС України на транспорті, сержантом міліції, маючи умисел на заволодіння чужим майном, біля 07год.30 хв. 18 лютого 2006 року, разом з особою, матеріали справи щодо якої виділено в окреме провадження, при супроводженні швидкого поїзду №147\148 сполученням "Маріуполь-С. Петербург" на ділянці шляху від станції "Красний Лиман" і до станції "Форпостна" у плацкартному вагоні №10, не відрекомендувавшись, не пред'явивши службові посвідчення, не маючи прав та підстав для проведення перевірки додержання митних правил, зловживаючи владою та службовим становищем, запропонував пасажирам, громадянам України та інших держав, надати їм особисті документи та імміграційні карти. Оскільки у громадянина РФ ОСОБА_2 була відсутня імміграційна карта, ОСОБА_1., діючи по раніше розробленому плану, запропонував йому пройти до службового купе провідників 10-го вагону, де, зловживаючи владою в порушення ст., ст. 10, 11 Закону України від 20.12.90 "Про міліцію", ст.ст. 260, 264 КпАП України, ст.,ст. 84, 85, 127 КПК України, без участі понятих і складання протоколу огляду багажу, провів незаконний огляд верхнього одягу ОСОБА_2, запропонувавши йому надати свою куртку. Сам, бажаючи встановити точну кількість грошових коштів у ОСОБА_2 та ОСОБА_3., запросив останню в службове купе провідників, де, без участі понятих і складання відповідних процесуальних документів провів незаконний огляд її особистих речей, жіночої сумочки. Після чого, з метою знайдення можливо прихованих грошових коштів, будучи особою чоловічої статі, провів незаконний особистий огляд ОСОБА_3 - особи протилежної статі. Після чого ОСОБА_1., погрожуючи ОСОБА_2 складанням адміністративного протоколу щодо нього за порушення митних правил та відправкою його до м. Харкова, тим самим здійснюючи на ОСОБА_2 психологічний тиск, примусив потерпілого, передати грошові кошти у сумі 3000 рублів РФ, що по курсу НБ України становило 536,82грн.
18 лютого 2002р. в період з 13.00 год. до 13.30год. на ділянці від станції "Святогорськ" до станції "Ярова" Донецької залізниці, ОСОБА_1. та інші особи, діючи по раніше розробленому плану, у купе №3 купейного вагону №5, здійснюючи свій злочинний намір, не маючи прав та повноважень для проведення перевірки додержання митних правил, зловживаючи владою та службовим становищем, представилися пасажирам працівниками відділу по боротьбі з наркотиками. При цьому ОСОБА_1. знаходився у формі працівника міліції, а інша особа, пред'явила невідоме посвідчення. Після чого вони запропонували громадянам РФ ОСОБА_4 та ОСОБА_5. повідомити про суми наявних у них грошових коштів. Довідавшись у ході незаконного опиту від ОСОБА_4. про те, що у нього знаходиться велика сума грошей в іноземній валюті, більше 15000 рублів РФ, ОСОБА_1. та інша особа, здійснила незаконний огляд особистих речей ОСОБА_4. та знайшов медичний препарат реланіум, ігноруючи пояснення потерпілого, що препарат куплено по рецепту лікаря, у зв'язку з хворобою серця та перенесенням двох інфарктів міокарду, погрожуючи притягненням до кримінальної відповідальності за незаконне зберігання і перевезення сильнодіючого препарату, зняттям з поїзду та відправкою у м. Харків, підриваючи престиж держави Україна, понудив потерпілого проти його волі передати їм гроші в сумі 3000 рублів РФ, що становило по курсу НБ України станом на 18.02.06 - 536,82 грн.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1., з 13.30 год. до 14.00год., на ділянці від станції "Ярова" до станції "Красний Лиман" Донецької залізниці, довідавшись при опитуванні, що у громадянина РФ ОСОБА_6 є велика сума грошей в іноземній валюті, запропонував йому пройти з ним до службового купе провідників плацкартного вагону №11, де зловживаючи владою та службовим становищем, здійснив незаконний огляд дипломату потерпілого, після чого незаконно запропонував надати митну декларацію та наявні грошові кошти для перевірки. У ході незаконного огляду багажу ОСОБА_6 ОСОБА_1. виявив, що той в декларацію не вніс казначейські білети НБ України на загальну суму 25 грн. Погрожуючи складанням адміністративного протоколу про порушення митних правил та відправкою у м. Харків, здійснюючи на ОСОБА_6 психологічний тиск, примусив потерпілого передати йому кошти в сумі 1900 рублів РФ, що по курсу НБ України станом на 18.02.06 становило 339,98 грн
Всього своїми умисними злочинними діями ОСОБА_1. діючи повторно, за попередньою змовою групою осіб, зловживаючи наданою йому владою та службовим становищем, заволодів грошовими коштами трьох громадян РФ на загальну суму 7900 рублів РФ, що по курсу НБ України становило 1413,62 грн.
Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 18 липня 2008 за вирок змінено, призначено ОСОБА_1 покарання із застосуванням ч.2 ст. 69, ст. 75 КК України 5 років позбавлення волі без конфіскації майна з позбавленням права займати посади, пов'язані з забезпеченням охорони громадського порядку. Від основного покарання ОСОБА_1 звільнено з випробуванням на З роки.
У касаційному поданні прокурор, який брав участь у справі, просить ухвалу апеляційного суду скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закон та м'якістю призначеного ОСОБА_1 покарання, а справу направити на новий апеляційний розгляд.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, яка підтримала касаційне подання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання. Ці вимоги закону апеляційним судом не дотримані.
Так ОСОБА_1. вчинив злочин, віднесений законом до категорії особливо тяжких.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, ОСОБА_1, будучи працівником правоохоронного органу, всупереч обов'язків по охороні інтересів громадян, вчинив злочин групою осіб за попередньою змовою та щодо громадян іншої держави, чим підривав авторитет держави України. Крім того засуджений вини своєї не визнав у вчиненому не розкаявся.
За таких обставин звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України є необґрунтованим.
Безпідставним є і звільнення ОСОБА_1 від додаткового покарання із застосуванням ч.2 ст. 69 КК України на тій підставі що у засудженого не знайдено майна на час розгляду справи.
Отже, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину і особі засудженого.
Якщо при новому судовому розгляді справи підтвердиться винуватість ОСОБА_1 у тому ж об'ємі обвинувачення, то призначене йому покарання слід вважати м'яким.
Керуючись ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
касаційне подання заступника прокурора, який брав участь у справі, задовольнити.
Ухвалу апеляційного суду Донецької області від 18 липня 2008 щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.
Судді: Верещак В.М. Заголдний В.В. Мороз М.А.