КОСОБА_9ія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 23 квітня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, касаційними скаргами захисника ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_1 на вирок апеляційного суду Запорізької області від 26 січня 2009 року, яким

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, не працюючого, відповідно до ст. 89 КК України судимості не має,

засуджено за п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України на п'ятнадцять років позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілих ОСОБА_17 104072 грн. 96 коп. на відшкодування матеріальної та моральної шкоди та ОСОБА_18 3000 грн. на відшкодування матеріальної шкоди.

Як установив суд, 4 жовтня 2007 року приблизно о 2 годині у дворі будинку АДРЕСА_3 ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спільно вживали алкогольні напої, під час чого між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 виникла сварка з приводу того, що останній не оплачує комунальні послуги. На грунті цього, а також висловлених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на його адресу образ та погроз сім'ї, в ОСОБА_1 виник умисел на їх вбивство, реалізуючи який, він узяв із столу саморобний кухонний ніж і умисно завдав ним численні удари ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у різні частини тіла, спричинивши їм проникаючі та непроникаючі колото-різані поранення, що викликало масивну крововтрату, внаслідок якої на місці події настала їх смерть.

У касаційному поданні прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить скасувати вирок, а справу направити на новий судовий розгляд у зв'язку з м'якістю призначеного ОСОБА_1 покарання, яке не відповідає тяжкості скоєного злочину та особі засудженого.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_2 стверджує, що висновок суду про вчинення ОСОБА_1 інкримінованого злочину ґрунтується на недостовірних та неналежно оцінених доказах, в тому числі й показаннях ОСОБА_1, який обмовив себе внаслідок застосування до нього під час досудового слідства незаконних методів, та на доказах, зібраних із порушенням вимог кримінально-процесуального закону. У зв'язку з відсутністю доказів винуватості ОСОБА_1 просить вирок скасувати, а справу закрити.

За змістом касаційної скарги засуджений ОСОБА_1, посилаючись на те, що вбивства ОСОБА_3 та ОСОБА_4 він не вчиняв, просить вирок скасувати, а справу направити на нове розслідування, оскільки висновок суду про його винуватість не відповідає фактичним обставинам справи і ґрунтується на його та свідка ОСОБА_1 показаннях під час досудового слідства, в яких у результаті застосування незаконних методів вони були змушені дати неправдиві свідчення про його винуватість, та інших недостовірних доказах, без врахування даних, які підтверджують причетність до злочину інших осіб. Також зазначає, що суд, визнавши достовірною його явку з повинною, при кваліфікації діяння, не врахував його пояснення в ній про перевищення меж необхідної оборони.

Заслухавши доповідача, прокурора, який, підтримавши касаційне подання, просив вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у зв'язку з м'якістю призначеного засудженому покарання, вважав, що підстави для направлення справи на нове розслідування відсутні, пояснення засудженого, який підтримав свою касаційну скаргу та частково скаргу захисника, просив вирок скасувати, а справу направити на нове розслідування, і заперечував проти задоволення касаційного подання, вивчивши матеріали справи, доводи касаційних подання та скарг, кОСОБА_9ія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину за обставин, встановлених судом, є правильним, оскільки відповідає фактичним обставинам справи, обґрунтований сукупністю розглянутих у судовому засіданні доказів, які судом ретельно досліджені, належно оцінені та детально викладені у вироку.

Так, в явці з повинною, неодноразових допитах під час досудового слідства, при відтворені обстановки та обставин події ОСОБА_1 визнавав винуватість у вчиненні вбивства ОСОБА_4 та ОСОБА_3, вказав про причину сварки з потерпілими та пояснив, що під впливом погроз та образ із боку ОСОБА_3 він схопив саморобний ніж, що знаходився на столі, за яким вони розпивали спиртне, і після слів ОСОБА_3: "раз взяв ніж - бий" декілька разів ударив ним ОСОБА_4 в різні частини тіла. Останній відійшов до паркану та обперся на нього. В цей час ОСОБА_3 ударив його по голові і став відходити. Однак він наздогнав його, збив із ніг на землю і тим же ножем завдав йому удари в різні частини тіла. Ранком у дворі виявив ОСОБА_4 та ОСОБА_3 мертвими.

При відтворенні обстановки й обставин події, допитах 6 жовтня 2007 року та 10 січня 2008 року донька засудженого свідок ОСОБА_5 показала, що у дворі будинку, де вони мешкали, між її батьком ОСОБА_1 та сусідом ОСОБА_3 під час вживання алкогольних напоїв виникла сварка у зв'язку з претензіями останнього про несплату батьком використаної електроенергії. Після погроз ОСОБА_3 зґвалтувати її та матір, його та ОСОБА_4 агресивних дій щодо батька він узяв зі столу ніж, який не належав їх сім'ї, та завдав ним удари по тілу ОСОБА_3, в тому числі в шию, та направився до ОСОБА_4 Перелякавшись, вона закричала та забігла у будинок. Через деякий час прийшов батько і попередив її, що вона нічого не бачила і не чула.

Установлюючи обставини злочину, суд обґрунтовано виходив із зазначених свідчень ОСОБА_1 та ОСОБА_1 під час досудового слідства, оскільки вони підтверджуються сукупністю інших доказів.

Зокрема, їх показання про причину сварки між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 підтверджуються поясненнями у судовому засіданні свідка ОСОБА_6, дружини засудженого, про те, що влітку 2007 року між її сім'єю та ОСОБА_3 був конфлікт через несвоєчасну сплату ними за електроенергію й останній відключав їм світло, а також свідка ОСОБА_7, мешканки цього ж двору, якій про це було відомо від ОСОБА_3

ОСОБА_7 також пояснила, що вона, ОСОБА_3 та сім'я ІНФОРМАЦІЯ_2проживали у тимчасових будівлях у дворі будинку АДРЕСА_3 у господаря ОСОБА_8 Вночі 4 жовтня 2007 року вона прокинулась о 2 годині від шуму у дворі. Через деякий час почула, що хтось гукає господаря будинку ОСОБА_8 Виглянувши у вікно, побачила, що це був ОСОБА_1, який стояв біля будинку, де мешкав ОСОБА_8 Із ним також знаходився чоловік на ім'я ОСОБА_9, який мешкав у сусідньому будинку. Невдовзі двір спустів і вона лягла спати. Вранці у дворі будинку було виявлено трупи ОСОБА_3 та його знайомого ОСОБА_4 При цьому ОСОБА_1 розпитував її, що вона вночі бачила та чула.

Свідок ОСОБА_10 пояснила в судовому засіданні, що приблизно о 2-3 годині 4 жовтня 2007 року, знаходячись у дворі свого будинку, розташованого по АДРЕСА_2, із сторони будинку 95 чула крик молодої дівчини.

Зазначеним підтверджуються показання ОСОБА_1 про те, що, злякавшись подій, що відбувались у дворі, вона кричала.

Згідно з протоколом огляду місця події в кухні будинку, де мешкала сім'я ІНФОРМАЦІЯ_2, із скляної банки вилучено 7 кухонних ножів, серед яких один із рукояткою із прозорого оргскла з металевими смугами жовтого кольору та гравіруванням "Хуст". При пред'явленні ножів для впізнання ОСОБА_5 та ОСОБА_7 вказали, що цей ніж належав ОСОБА_3

За висновками судових криміналістичних та медико-криміналістичних експертиз рани на тілах убитих спричинені плоским однобічним колюче-ріжучим предметом, яким міг бути клинок одного ножа і, зокрема, ножа з гравіруванням "Хуст", який вилучено в помешканні ІНФОРМАЦІЯ_2.

Наведеним підтверджуються показання ОСОБА_1 та ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_1 взяв ніж із столу, за яким він та потерпілі вживали спиртні напої, та показання засудженого про те, що після завдання ножових поранень він відніс ніж на свою кухню та поставив його у ємкість, де зберігались й інші ножі, що належали його сім'ї.

З урахуванням вищевказаного та свідчень ОСОБА_1 при пред'явленні у судовому засіданні ножа з гравіруванням "Хуст" про те, що такого ножа в користуванні його родини не було, суд обґрунтовано визнав, що саме цей ніж був знаряддям злочину.

Даними протоколу огляду місця події, згідно з якими у дворі будинку виявлені фрагменти розбитої скляної пляшки, підтверджуються показання ОСОБА_1 про те, що внаслідок поштовху батька ОСОБА_3, падаючи, розбив скляну пляшку.

Суд ретельно перевірив твердження засудженого та свідка ОСОБА_1 про те, що їх пояснення під час досудового слідства про вчинення вбивства ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ОСОБА_1 є недостовірними і дані ними внаслідок фізичного та психічного примусу з боку працівників міліції, і обґрунтовано спростував їх наведеними у вироку доказами.

Зокрема, питання щодо застосування незаконних методів перевірялось прокурором як під час досудового слідства, так і за дорученням суду під час розгляду справи, який не знайшов підстав для порушення кримінальної справи щодо працівників міліції по даному факту.

Допитані судом свідки ОСОБА_11, ОСОБА_12, та ОСОБА_13, які як педагоги були присутніми при проведенні слідчих дій з неповнолітньою ОСОБА_1, підтвердили, що вона свідчення про події, що відбувались в ніч з 3 на 4 жовтня 2007 року у дворі будинку АДРЕСА_3, давала вільно, самостійно, добровільно, без будь-якого впливу з боку працівників правоохоронних органів.

Про це ж після допиту педагогів підтвердила в судовому засіданні і сама ОСОБА_5

Про добровільність дачі показань ОСОБА_1 під час відтворення обстановки й обставин події пояснили також свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_15, які брали участь у цій слідчій дії в якості понятих.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 визнавав винність не тільки на початковій стадії досудового слідства, а й після його заяв, у тому числі й прокурору, про застосування до нього працівниками міліції незаконних методів та заперечення винуватості, що свідчить про вільний вибір ним позиції захисту й відсутність незаконного впливу на нього з боку працівників правоохоронних органів.

В усіх слідчих діях з ОСОБА_1 брав участь захисник, який як і засуджений, ніяких зауважень з приводу їх проведення не висловлював.

Крім того, свідчення ОСОБА_1 та ОСОБА_1 містять подробиці, які не могли бути відомі працівникам міліції і в подальшому підтвердились, зокрема, про причину конфлікту між учасниками події, знаряддя злочину, характеру застосованого ОСОБА_1 насильства. Показання засудженого та свідка узгоджуються між собою, взаємно доповнюють один одного, не містять істотних суперечностей, які б ставили під сумнів їх достовірність.

З урахуванням наведеного та обставина, що перший допит ОСОБА_1 4 жовтня 2007 року проведено з порушенням вимог закону не ставить під сумнів допустимість як доказів показань засудженого та його доньки під час проведення інших слідчих дій.

Перевірялась досудовим слідством і можлива причетність інших осіб до вчинення вказаного злочину, зокрема, ОСОБА_9.

Як пояснила ОСОБА_5 під час досудового слідства, він дійсно вночі приблизно о 1 годині приходив на подвір'я будинку, де разом з іншими чоловіками вживав алкогольні напої, але в конфлікті участі не брав, так як унаслідок сильного алкогольного сп'яніння не міг учиняти будь-які активні дії.

Безпідставним є посилання в касаційній скарзі засудженого на показання свідка ОСОБА_16, який нібито о 2 годині ночі спілкувався з потерпілими у дворі будинку, які сварились між собою, оскільки свідок указував, що ці події мали місце приблизно о 23 годині 3 жовтня 2007 року.

Це ж стосується і посилання в скарзі на показання свідка ОСОБА_10 про те, що вона бачила, що від будинку АДРЕСА_3 від'їжджав автомобіль, оскільки свідок указувала про те, що чула звук автомобіля, а з показань свідка ОСОБА_7 вбачається, що близько 2 години автомобіль не від'їжджав від будинку, а проїхав по вулиці повз їх двору на великій швидкості.

Не свідчить про невинуватість засудженого і та обставина, що відповідно до даних висновку судово-медичної експертизи на його тілі не виявлено слідів тілесних ушкоджень, чим, на його думку, спростовуються його показання під час досудового слідства про бійку між ним та потерпілими, оскільки, як пояснював ОСОБА_1, від дій потерпілих у нього ніяких ушкоджень не було.

Не суперечать висновкам суду й пояснення судово-медичного експерта при проведенні відтворень обстановки і обставин події за участю ОСОБА_1 та ОСОБА_1 щодо відповідності їх показань механізму заподіяння потерпілим ножових поранень, так як у своїх показаннях вони вказували, що через свій емоційний стан під час події не можуть точно сказати, в які частини тіла ОСОБА_1 завдавав удари ножем потерпілим. Разом з тим, їх пояснення про заподіяння ОСОБА_1 ножових поранень ОСОБА_3 в область шиї і лівої частини грудної клітки, а ОСОБА_4 в область лівої частини грудної клітки відповідають висновкам судово-медичних експертиз, згідно з якими наряду з іншими тілесними ушкодженнями у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виявлені колото-різанні поранення саме в цих частинах тіла.

Відсутність слідів пальців рук ОСОБА_1 та крові на знарядді злочину також не спростовує висновків суду, оскільки з показань під час досудового слідства засудженого, який певний час працював криміналістом, вбачається, що він ужив заходи для знищення на ножі можливих слідів злочину.

Вищенаведене свідчить, що проаналізувавши й оцінивши належним чином докази, суд обґрунтовано визнав недостовірними показання в судовому засіданні засудженого та його доньки про те, що між ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 під час вживання алкогольних напоїв ніякого конфлікту не було, близько 2 години вони, залишивши потерпілих у дворі, пішли спати й ОСОБА_1 непричетний до вбивств.

Таким чином, розгляд справи судом проведено об'єктивно, надані досудовим слідством докази досліджені всебічно та повно, належно оцінені, в тому числі і з точки зору дотримання вимог кримінально-процесуального закону при їх збиранні. Висновок суду про винність ОСОБА_1 в умисному вбивстві двох осіб та кваліфікація його дій за п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України є правильними.

З урахуванням того, що потерпілі ніяких реальних дій по виконанню своїх погроз щодо доньки засудженого, яка була присутня під час конфлікту, не вчиняли і не намагалися цього зробити, підстави кваліфікувати дії засудженого як вбивство при перевищенні меж необхідної оборони, про що ставиться питання в його касаційній скарзі, відсутні.

Призначене винному покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України. Судом враховані ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженого, передбачені законом обставини, що пом'якшують й обтяжують покарання і мають значення для визначення його виду та розміру, серед яких і ті, що вказуються в касаційному поданні. З урахуванням того, що ініціаторами конфлікту, як визнав суд, були самі потерпілі, які спровокували дії засудженого, що не спростовується в касаційному поданні, колегія суддів касаційного суду не вважає призначене покарання м'яким.

Цивільні позови по справі вирішено відповідно до вимог закону.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, касаційні скарги захисника ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду Запорізької області від 26 січня 2009 року щодо ОСОБА_1 - без змін.