Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України

у кримінальних справах у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 21 квітня 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 січня 2009 року.

Вироком Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2008 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

громадянина України, в силу ст. 89 КК України не судимий, -

засуджено за ч. 2 ст. 153 КК України на 4 роки позбавлення волі.

Згідно з вироком, ОСОБА_1 визнано винним у тому, що 23 жовтня 2005 року, в період часу з 21 по 23 год., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння та знаходячись в будинку АДРЕСА_1, застосувавши насильство до малолітнього ОСОБА_2, 1992 року народження, він задовольнив свою статеву пристрасть неприродним способом.

Вироком Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 січня 2009 року вирок Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2008 року щодо засудженого ОСОБА_1 в частині кваліфікації його дій та призначеного йому покарання скасовано. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 3 ст. 153 КК України і за цим законом призначено 8 років позбавлення волі.

За змістом касаційної скарги та доповнень до неї засуджений ОСОБА_1 просить вирок в частині його засудження за ч. 3 ст. 153 КК України скасувати, а справу закрити на підставі п. 2 ст. 6 КПК України за відсутністю в його діях складу злочину, посилаючись на незаконність та необгрунтованість вироку, зокрема, в основу вироку покладені суперечливі показання потерпілого ОСОБА_2 та те, що у потерпілого відсутні тілесні ушкодження, які б свідчили про насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом. Також засуджений посилається на однобічність і неповноту досудового та судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам та порушення кримінально-процесуального закону.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про залишення касаційної скарги засудженого без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга засудженого задоволенню не підлягає з таких підстав.

Матеріалами справи підтверджено, що висновки судів першої та апеляційної інстанції про винність ОСОБА_1 у насильницькому задоволенні статевої пристрасті неприродним способом із малолітнім ОСОБА_2 із застосуванням фізичного насильства та використанням його безпорадного стану грунтуються на зібраних органами досудового слідства та ретельно досліджених у судовому засіданні доказах, зокрема, показаннях потерпілого ОСОБА_2, свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 у судовому засіданні та ОСОБА_7 і ОСОБА_8 під час досудового слідства, а також даних протоколів огляду місця події та відтворення обстановки і обставин події з потерпілим, висновку судово-медичної експертизи щодо ОСОБА_2, явці з повинною ОСОБА_1 та його показаннях під час досудового слідства і у судовому засіданні, і цим доказам дано всебічну, повну та об'єктивну оцінку у вироках.

Так, із показань потерпілого ОСОБА_2 вбачається, що саме ОСОБА_1 за встановлених судом та викладених у вироку обставин вчинив щодо нього насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом. Свої показання потерпілий підтвердив під час відтворення обстановки і обставин події, де детально та послідовно показав про обставини вчинених ОСОБА_1 щодо нього злочинних дій.

Показання потерпілого ОСОБА_2 також підтверджуються показаннями самого ОСОБА_1 як підозрюваного, із яких вбачається, що 23 жовтня 2005 року, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, він зустрів двох хлопців з м. Верховцево, одному з яких було біля 13 років, а другом біля 16 років. Молодшого хлопця він примусив зайти у двір, де кілька разів ударив рукою по обличчю, а потім примусово завів у будинок. Там хлопець почав кричати, просив відпустити його додому, запропонувавши задовольнити його статеву пристрасть неприродним способом, на що він погодився (т. 1, а.с. 15). Про те, що статеву пристрасть ОСОБА_1 задовольнив з незнайомим йому неповнолітнім хлопцем, він повідомив і у явці з повинною, зазначивши, що дає її без будь-якого незаконного впливу (т. 1. а.с. 12).

Про те, що ОСОБА_1 дійсно задовольнив статеву пристрасть неприродним способом із потерпілим ОСОБА_2, під час досудового слідства показував свідок ОСОБА_7, а з його показань і свідок ОСОБА_8, що підтверджується протоколом очної ставки між ОСОБА_7 і ОСОБА_8 та протоколом відтворення обстановки і обставин події з участю ОСОБА_7 (т. 1, а.с. 49-51).

Суд обгрунтовано поклав показання свідків ОСОБА_7 і ОСОБА_8 в основу своїх висновків про винність ОСОБА_1, оскільки їх показання узгоджуються між собою, показаннями свідка ОСОБА_3, якій саме ОСОБА_7 повідомив про вчинення ОСОБА_1 злочину щодо її сина ОСОБА_3, показаннями свідка ОСОБА_4, про те, що саме ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_3 про вчинення злочину ОСОБА_1 щодо її сина, послідовними показаннями потерпілого ОСОБА_2 та самого ОСОБА_1 як підозрюваного про обставини задоволення останнім статевої пристрасті неприродним способом.

За таких обставин, доводи засудженого ОСОБА_1 про свою непричетність до вчинення злочину щодо малолітнього ОСОБА_2, колегія суддів вважає безпідставними.

Давши належну оцінку зібраним у справі та дослідженим у судовому засіданні доказам у їх сукупності, апеляційний суд правильно встановив фактичні обставини вчиненого ОСОБА_1 злочину та дав їм правильну юридичну оцінку, обгрунтовано кваліфікувавши злочинні дії засудженого за ч. 3 ст. 153 КК України.

Оскільки кримінальний закон апеляційним судом застосовано правильно, істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону під час досудового слідства та судового розгляду справи не допущено, то підстав для скасування вироку апеляційного суду і закриття справи за доводами касаційної скарги засудженого, колегія суддів не вбачає.

Покарання засудженому ОСОБА_1 апеляційним судом призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням тяжкості вчиненого ним злочину, який згідно ст. 12 КК України віднесено до категорії особливо тяжких, даних про його особу та того, що злочин ним вчинено в стані алкогольного сп'яніння.

На підставі наведеного, керуючись статті 394- 395 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 січня 2009 року щодо нього - без зміни.