Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в місті Києві 17 березня 2009 року кримінальну справу за касаційними поданнями заступника прокурора Луганської області на вирок Лутугинського районного суду Луганської області від 15 січня 2008 року щодо ОСОБА_1,

цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця міста Луганська, мешканця селища Георгієвки Лутугинського району Луганської області, такого, що не має судимості,

засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки з покладенням на нього передбаченого ст. 76 КК України обов'язку повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

В апеляційному порядку справа не розглядалася.

За вироком суду ОСОБА_1 засуджено за те, що він, будучи в стані алкогольного сп'яніння, 6 травня 2007 року приблизно о 12-ій годині під час розпивання алкогольних напоїв на присадибній ділянці будинку АДРЕСА_1 через особисту неприязнь став сваритися зі своїм батьком ОСОБА_2, а потім, коли той лежав на землі, умисними, сильними, неодноразовими ударами ногою по голові заподіяв тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили його смерть.

У касаційному поданні та доповненні до нього прокурор, посилаючись на ступінь тяжкості злочину, дані про особу засудженого, як-от: що він не зайнятий корисним ділом, вчинив злочин у стані алкогольного сп'яніння, просить скасувати вирок та направити справу на новий судовий розгляд у зв'язку з призначенням невиправдано м'якого покарання.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, висновок прокурора Опанасюка О.В., який підтримав касаційне подання та доповнення до нього з наведених у них підстав, після перевірки матеріалів справи та обговорення доводів подання, колегія суддів дійшла висновку, що касаційне подання підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотивуючи призначення покарання із застосуванням норми кримінального закону, за правилами якої можна призначити більш м'який його вид, суд першої інстанції врахував обставинами, що пом'якшують покарання щире каяття ОСОБА_1 та відсутність у нього судимостей.

Попри те, суд не взяв до уваги інші відомості, які мають значення для визначення відповідної міри покарання. Фактично не було зважено на ступінь тяжкості вчиненого діяння та, що головне, на його наслідки. Зокрема, що внаслідок його дій із життя пішла людина середнього віку. По суті, не було надано значення й тому, що сам ОСОБА_1 у момент злочину знаходився у стані алкогольного сп'яніння.

Поза увагою суду залишилися й дані про особу ОСОБА_1 - посередня характеристика з місця проживання, незайнятість корисним ділом. Суд зазначив у вироку, але фактично не врахував, ставлення засудженого до наслідків своїх дій.

У вироку не наведено також переконливих мотивів про можливість виправлення ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за ним контролю при звільненні від відбування покарання з випробуванням. У цій частині суд лише обмежився посиланням на думку потерпілого, який, як його родич, не наполягав на суворому покаранні.

Тому, погоджуючись з доводами касаційного подання, колегія суддів вважає, що за таких обставин вирок не може залишатися в силі, а підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

Якщо за наслідками нового судового розгляду справи суд дійде висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині, то призначене покарання слід визнати явно несправедливим внаслідок м'якості.

Керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання заступника прокурора Луганської області задовольнити.

Вирок Лутугинського районного суду Луганської області від 15 січня 2008 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі суду.