У х в а л а
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
                Верховного Суду України у складі:
 
     головуючого
     Пивовара В.Ф
     суддів
     Редьки А.I., Кривенди О.В.
     за участю прокурора
     Вергізової Л.А.
 
     розглянула в судовому засіданні в м.  Києві  28  грудня  2006
року кримінальну справу щодо ОСОБА_1. за касаційною скаргою  судді
ОСОБА_2. на окрему ухвалу Апеляційного суду Сумської  області  від
15 серпня 2006 року та  касаційне  подання  прокурора,  який  брав
участь у розгляді справи в суді апеляційної  інстанції  на  ухвалу
Апеляційного суду Сумської області від 15 серпня 2006 року.
     Вироком Зарічного районного суду м.Суми  від  6  червня  2006
року 
     ОСОБА_1,
     IНФОРМАЦIЯ_1 року народження,
     несудимий, 
     засуджений:
     -за ч.2 ст.15, ч.1 ст.201 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  3  роки
позбавлення волі з конфіскацією мисливського пороху марки  "Сокіл"
вагою 499,6 гр.;
     -за ч.1 ст.263 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 2  роки  позбавлення
волі,  а  на  підставі  ст.70  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          остаточно
визначено покарання за сукупністю злочинів 3 роки позбавлення волі
з конфіскацією мисливського пороху марки "Сокіл" вагою 499,6 гр.
     На  підставі  ст.75  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          ОСОБА_1.   від
відбування призначеного покарання  звільнено  з  випробуванням,  і
встановлено іспитовий строк 1 рік 6 місяців. 
     За вироком суду ОСОБА_1. визнано винним в тому,  що  він,  17
жовтня 2005 року, в порушення  встановленого  нормативними  актами
України  порядку,  без   відповідного   дозволу,   перебуваючи   у
м.Павлівську  Ленінградської  області,  придбав  у  невстановленої
слідством особи порох вагою  499,6  гр.,  що  являється  вибухової
речовиною, після чого незаконно зберігав і носив його на території
Росії. 
     20 жовтня 2005 року, ОСОБА_1, слідуючи  пасажирським  потягом
сполученням  "Санкт-Петербург-Київ"  з  Росії  в   Україну   через
Республіку  Білорусь,  намагався  перевезти  через  митний  кордон
Республіки Білорусь і України в районі Гомельської митниці 2 банки
бездимного мисливського  пороху  марки  "Сокіл"  вагою  499,6  гр,
приховуючи його від митного контролю, але свій умисел до кінця  не
довів з причин, що не залежали від  його  волі,  оскільки  вказана
вибухова речовина була виявлена та  вилучена  під  час  проведення
митного контролю.
     Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 15 серпня 2006
року вирок щодо ОСОБА_1. скасовано, а кримінальну  справу  закрито
за відсутністю в його діях складу злочину, на підставі  ч.2  ст.11
КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        .  Крім  того,  винесено  окрему  ухвалу  з
приводу того, що суд першої інстанції залишив поза увагою допущені
органом  дізнання  істотні  порушення   кримінально-процесуального
законодавства,  що  полягали  у  проведенні   розслідування   щодо
ОСОБА_1. без порушення кримінальних справ в Україні.
     У касаційній скарзі суддя  Бондарь  С.О.  вказує  на  те,  що
окрема    ухвала    апеляційного    суду    суперечить     вимогам
кримінально-процесуального законодавства  за  відсутності  підстав
для її винесення. Стверджує, що  перевезення  невеликої  кількості
вибухової речовини не може свідчити про малозначність дій ОСОБА_1.
Вказує також на  те,  що  орган  дізнання,  отримавши  кримінальну
справу з Республіки Білорусь,  не  повинен  був  знову  порушувати
кримінальні справи щодо ОСОБА_1., оскільки це ставило б під сумнів
усі  процесуальні  дії  проведені  правоохоронними  органами  цієї
країни. З урахуванням наведених доводів, просить скасувати  окрему
ухвалу апеляційного суду.
     У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування
ухвали  апеляційного  суду  та   направлення   справи   на   новий
апеляційний розгляд, посилаючись на її  безпідставне  закриття  за
відсутністю в діях ОСОБА_1. складу злочину  Зазначає  про  те,  що
ст.201  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          не  встановлено  вагу  вибухової
речовини, що може вважатись невеликою кількістю і  за  перевезення
якої через митний кордон не настає  кримінальна  відповідальність.
Вважає, що  орган  дізнання,  отримавши  кримінальну  справу  щодо
ОСОБА_1. з Республіки Білорусь, де вона розслідувалась,  правильно
продовжив її розслідування без порушення такої.
     Заслухавши  доповідача,  думку   прокурора   на   підтримання
касаційного подання прокурора та касаційної скарги  судді  Бондарь
С.О. на окрему ухвалу, перевіривши матеріали справи та обговоривши
доводи касаційної скарги та подання,  колегія  суддів  вважає,  що
касаційну скарга підлягає задоволенню, а  подання  -залишенню  без
задоволення.
     Як вбачається зі справи, органом дізнання та судом  правильно
встановлено, що ОСОБА_1 незаконно придбав та  зберігав  дві  банки
мисливського пороху марки "Сокіл" вагою  499,  6  гр.,  що  згідно
криміналістичної експертизи є вибуховою  речовиною,  та  намагався
його перемістити через митний кодон в Україну.
     Разом з тим, суд апеляційної  інстанції  обгрунтовано  закрив
кримінальну справу щодо ОСОБА_1. за  відсутності  в  його  діяннях
складу злочину, на підставі  ч.2  ст.11  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,
вірно визнавши, що вчиненні діяння хоча формально і містили ознаки
злочинів,  але  через  малозначність   не   становили   суспільної
небезпеки, тобто не заподіяли і не могли заподіяти істотної  шкоди
фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.
     Крім того, обговоривши доводи судді Бондарь  С.О.  на  окрему
ухвалу  апеляційного  суду,  колегія  суддів   вважає,   що   вона
постановлена за відсутності підстав для її  винесення.  Відповідно
до ч.2 ст.92 Конвенції про правову допомогу і правові відносини  у
цивільних, сімейних та кримінальних справах   від  7  жовтня  2002
року, при направленні уже порушеної кримінальної  справи  сторона,
яка її отримала  повинна  продовжити  її  розслідування  згідно  з
внутрішнім  законодавством.  Тому,  апеляційний  суд  безпідставно
вказав  на  те,  що  місцевий  суд  залишив  поза  увагою  істотні
порушення     органом     дізнання      кримінально-процесуального
законодавства,  оскільки  орган  дізнання,  отримавши  кримінальну
справу з Білорусі, продовжив її розслідування відповідно до  вимог
вказаної  Конвенції.  Також,  кримінальна  справа  щодо   ОСОБА_1.
закрита апеляційним судом не у зв'язку з тим, що її  розслідування
проводилось без порушення  кримінальних  справ  в  Україні,  а  за
малозначністю, на підставі ч.2 ст.11 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        . 
     Отже, окрема ухвала не може вважатись обгрунтованою і  такою,
що відповідає вимогам закону, а тому  підлягає скасуванню.
     На підставі викладеного, керуючись ст.ст.394-396 КПК  України
( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів,
     у х в а л и л а : 
     касаційне подання прокурора,  який  брав  участь  у  розгляді
справи в суді апеляційної інстанції  залишити без  задоволення,  а
ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 15 серпня 2006  року
щодо ОСОБА_1. без зміни.
     Касаційну скаргу  судді  Бондарь  С.О.  задовольнити.  Окрему
ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 15 серпня 2006  року
скасувати.
     С у д д і:
     Редька А.I.  Пивовар В.Ф.  Кривенда О.В.