У х в а л а

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

                Верховного Суду України у складі:

     головуючого

     Кравченка К.Т.,

     суддів

     Шевченко Т.В., Кривенди О.В.

     розглянула у судовому засіданні 14 грудня 2006 року в м.Києві
кримінальну справу за касаційною скаргою  засудженого  ОСОБА_1  на
судові рішення щодо нього.

     Вироком Деснянського районного суду м.Києва від 13 січня 2006
року ОСОБА_1, не судимого

     засуджено за ч.2 ст.186 КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  4  роки
позбавлення волі.

     Постановлено стягнути з ОСОБА_1 541,38 грн. судових витрат.

     Ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 28  березня  2006  року
вирок залишено без зміни.

     ОСОБА_1 засуджений за те, що 5 листопада  2005  року  близько
8-20 год. біля буд.АДРЕСА_1 за попередньою змовою з невстановленою
слідством особою, застосовуючи насильство, що не є небезпечним для
життя та здоров'я потерпілого ОСОБА_2, відкрито заволоділи  майном
ОСОБА_3  на  загальну  суму  1005  грн.,  вирвавши  сумку  з   рук
останньої.

     У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1  ставить  питання  про
зміну  судових  рішень  щодо  нього  та   пом'якшення   покарання.
Посилається на те, що  щиро  розкаявся  у  вчиненому,  відсутність
обтяжуючих  покарання  обставин,  тяжке  матеріальне  становище  у
сім'ї. Вважає, що названі обставини дають можливість  обрати  йому
покарання нижче  від  найнижчої  межі,  встановленої  законом,  із
застосуванням ст.69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .

     Заслухавши  доповідача,  перевіривши  матеріали   справи   та
обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів не  знаходить
підстав для її задоволення.

     Висновок  суду  про  доведеність  вини  ОСОБА_1  у   вчиненні
інкримінованого злочину та кваліфікація  дій  засудженого  за  ч.2
ст.186 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         є правильними та не  оскаржуються  у
касаційній скарзі.

     При  призначенні  покарання  засудженому  суд  урахував   усі
обставини справи,  взяв  до  уваги  характер  і  ступінь  тяжкості
вчиненого злочину, дані  про  особу  засудженого,  який  позитивно
характеризується, щиро розкаявся у  вчиненому,  в  силу  ст.89  КК
України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          не  має  судимості,  та  призначив   ОСОБА_1
мінімальне покарання, передбачене санкцією ч.2 ст.186  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
        .

     Таким чином, покарання призначено ОСОБА_1 відповідно до вимог
ст.65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         і підстав  для  його  пом'якшення  та
застосування  щодо  нього  ст.69   КК   України   ( 2341-14 ) (2341-14)
           не
вбачається.

     За таких обставин колегія суддів  не  знаходить  підстав  для
призначення  кримінальної  справи  до   касаційного   розгляду   з
обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у ст.384  КПК  України
( 1001-05 ) (1001-05)
        .

     Керуючись ст.394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів

                        у х в а л и л а :

     у   задоволенні   касаційної   скарги   засудженого   ОСОБА_1
відмовити.

                              Судді:

            Кравченко К.Т. Шевченко Т.В. Кривенда О.В.