У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України
у складі:
головуючого - судді
Присяжнюк Т.I.,
суддів
Пошви Б.М. і Нікітіна Ю.I.,
розглянувши в судовому засіданні 12 грудня 2006 року в м.
Києві кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілої ОСОБА_1
на вирок Лисянського районного суду Черкаської області від 20
вересня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області
від 6 грудня 2005 року щодо ОСОБА_2,
в с т а н о в и л а:
зазначеним вироком
ОСОБА_2,
раніше не судимого, -
засуджено за ч. 3 ст. 289 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
із
застосуванням ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 5 років позбавлення
волі.
На підставі ст. ст. 75, 76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
засудженого
звільнено від відбування покарання з випробовуванням з іспитовим
строком 3 роки та покладення на нього відповідних обов'язків.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь СПФ ОСОБА_3 на
відшкодування витрат по проведенню експертної оцінки транспортного
засобу в сумі 100 грн.;
на користь ОСОБА_1 на відшкодування судових витрат в розмірі
1 178 грн.
Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 6 грудня
2005 року вирок залишено без зміни.
Як визнав суд, ОСОБА_2 8 квітня 2005 року біля 23:00 год.,
знаходячись в IНФОРМАЦIЯ_1, шляхом обману ОСОБА_4 незаконно
заволодів транспортним засобом "Фольксваген транспортер" д.н.з.
НОМЕР_1, вартістю 48 076 грн. 71 коп., який належав ОСОБА_1,
здійснив керування даним транспортним засобом у стані алкогольного
сп'яніння, в результаті з'їхав з проїзної смуги і пошкодив
автомобіль, спричинивши потерпілій ОСОБА_1 матеріальну шкоду в
розмірі 6 841 грн. 39 коп.
У касаційній скарзі потерпіла ОСОБА_1 порушує питання про
скасування судових рішень та направлення справи на новий судовий
розгляд, через м'якість призначеного покарання засудженому та
істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, а також
неправильне вирішення її цивільного позову.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України,
перевіривши матеріали кримінальної справи та, обговоривши доводи
касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає
задоволенню з таких підстав.
Доведеність вини ОСОБА_2 підтверджена сукупністю зібраних у
справі доказів, які вірно оцінено та обгрунтовано покладено судом
в основу вироку і по суті у скарзі не заперечується.
Кваліфікація дій ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 289 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
є правильною і також не оспорюється.
Доводи касаційної скарги щодо незаконності вироку у зв'язку з
невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого
злочину та звільнення ОСОБА_2 від покарання з випробуванням не
можна визнати обгрунтованими.
У відповідності до вимог ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
суд
правильно врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу
винного та інші обставини справи й обгрунтовано дійшов висновку
про можливість виправлення ОСОБА_2 без відбування покарання з
визначенням іспитового строку.
Рішення суду в частині призначеного ОСОБА_2 покарання
мотивовано відповідно до вимог ст. 65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
і є
правильним.
Так, судом ураховано дані про особу засудженого, зокрема, що
він вперше притягується до кримінальної відповідальності,
позитивно характеризується, його щире каяття та активне сприяння у
розкритті злочину.
Крім того, в судовому засіданні сама потерпіла не ставила
питання про призначення засудженому покарання пов'язаного з
реальним позбавленням волі та стягнення із засудженого коштів на
відшкодування матеріальної шкоди.
Так, потерпіла ОСОБА_1 в судових дебатах просила стягнути з
ОСОБА_2 лише судові витрати і нею цивільного позову заявлено не
було (а.с. 114, 133).
Зазначені обставини, з огляду на особу засудженого, який
вчинив злочин уперше, давали суду обгрунтовані підстави дійти
висновку про можливість його виправлення без відбування покарання
з визначенням іспитового строку, відповідно до вимог ст. 75 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Iстотних порушень органами досудового слідства чи судом норм
кримінально-процесуального закону, які були б підставою для зміни
або скасування судового рішення, не встановлено.
З урахуванням наведеного колегія суддів не знаходить підстав
для призначення кримінальної справи до касаційного розгляду з
обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
.
Керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а:
відмовити у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 у
кримінальній справі щодо ОСОБА_2.
С у д д і:
Присяжнюк Т.I. Пошва Б.М. Нікітін Ю.I.