У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі :
головуючого
Коновалова В.М.,
суддів
Селівона О.Ф., Скотаря А.М.
за участю прокурора
Дев'ятка В.В.
та засудженої
ОСОБА_1
розглянула в судовому засіданні 07 грудня 2006 року в
м.Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженої
ОСОБА_1 на вирок Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від
01 вересня 2006 року, яким
ОСОБА_1, уродженку IНФОРМАЦIЯ_1, раніше судиму:
04.11.1996р за ст.94 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 11 років
позбавлення волі, звільнену 10.08.2005р.
умовно-достроково на 1 рік 9 місяців 17 днів,
засуджено за п.13 ч.2 чст.115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 13
років позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю
вироків до призначеного покарання частково приєднано невідбуту
частину покарання за попереднім вироком і остаточно ОСОБА_1.
призначено 14 років позбавлення волі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 423,69 грн. судових витрат на
користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в АР Крим.
Вирішено питання про речові докази.
Згідно з вироком ОСОБА_1. визнано винною в тому, що вона,
будучи раніше судимою за умисне вбивство, 02 червня 2006 року,
близько 13 години в кухні належного їй будинку АДРЕСА_1, на грунті
особистих неприязних стосунків, в ході сварки з ОСОБА_2. з метою
умисного вбивства нанесла йому один удар кухонним ножем в груди,
заподіявши колото-різане поранення грудної клітки з ушкодженням
верхньої долі лівої легені, яке ускладнилось гемопневмотраксом та
призвело до гострого малокрів'я, від якого настала смерть ОСОБА_2.
У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_1 просить вирок щодо неї
скасувати, а справу направити на досудове слідство, мотивуючи тим,
що під час досудового слідства в ході відтворення обстановки та
обставин події слідчий ввів її в оману своїми запитаннями, вона
нанесла удар ножем ОСОБА_2., захищаючи від його дій своє життя і
здоров'я, умислу на вбивство його вона не мала. Вважає, що у
справі неповно вияснено дані про особу ОСОБА_2., чи міг він
внаслідок травми голови, перебуваючи у стані алкогольного
сп'яніння, контролювати свої дії, що є обставини, які пом'якшують
покарання, а саме: явка з повинною, сприяння розкриттю злочину,
вона страждає на туберкульоз, перебувала у своєму будинку і
захищалась від дій ОСОБА_2.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженої ОСОБА_1., яка
підтримала свою касаційну скаргу, міркування прокурора про
законність та обгрунтованість вироку та безпідставність доводів
касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши
доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
задоволенню не підлягає.
В судовому засіданні засуджена ОСОБА_1. визнавала, що вона
нанесла ОСОБА_2. удар ножем, але стверджувала, що вона захищалась
від ОСОБА_2., який хотів її побити і в момент нанесення нею удару
ножем притиснув її голову до столу, на що посилається і в
касаційній скарзі.
Проте такі твердження ОСОБА_1. спростовуються доказами, які є
у справі.
Так, під час відтворення обстановки та обставин події
ОСОБА_1. розповіла про обставини вчинення злочину і показала, що в
момент нанесення нею ОСОБА_2. удару ножем вона стояла перед ним.
Посилання ОСОБА_1. у касаційній скарзі на те, що в ході цієї
слідчої дії слідчий завів її в оману своїми запитаннями,
спростовуються показаннями свідка ОСОБА_3, яка була понятою при
проведенні відтворення обстановки та обставин події і показала, що
ОСОБА_1. в ході цієї слідчої дії добровільно розповіла про
обставини вчинення злочину і показала на місці, як це відбувалось.
Крім того, згідно з висновком судово-медичної експертизи
проникаюче ножове поранення лівої частини грудної клітки, яке
стало причиною смерті ОСОБА_2., мало напрямок спереду назад,
зверху вниз, зліва праворуч.
На трупі ОСОБА_2. також було виявлено кілька саден та синців.
Такі ж тілесні ушкодження було виявлено і у ОСОБА_1., що свідчить
про те, що ОСОБА_1. вчинила вбивство ОСОБА_2. під час сварки, яка
переросла в бійку. Про це свідчать і показання свідка ОСОБА_4., з
яких убачається, що вона спала в кімнаті будинку ОСОБА_1., а коли
прокинулась почула крики ОСОБА_1. та ОСОБА_2., які сварились між
собою. Коли виходила з кімнати, крики припинились, а зайшовши в
кухню, вона побачила, що ОСОБА_2 стоїть з раною в області серця, а
ОСОБА_1. стояла поруч з ним, тримаючи у правій руці кухонний ніж.
Про наявність у ОСОБА_1. умислу на вбивство ОСОБА_2. свідчить
нанесення нею ОСОБА_2. удару ножем із значною силою в частину
тіла, де розташовані життєво важливі органи людини.
Досудове та судове слідство проведено з достатньою повнотою,
а тому наведене у касаційній скарзі прохання про скасування вироку
і направлення справи на додаткове розслідування у зв'язку з
неповнотою досудового слідства є безпідставним.
Таким чином, суд дав належну оцінку дослідженим доказам,
обгрунтовано визнав ОСОБА_1. винною у вчиненні умисного вбивства
ОСОБА_2. і її злочинні дії за п.13 ч.2 ст.115 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
кваліфіковано правильно.
Покарання ОСОБА_1 призначено відповідно до вимог ст.65 КК
України: ( 2341-14 ) (2341-14)
з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого
злочину, її особи та конкретних обставин справи, в тому числі і
тих, на які є посилання у касаційній скарзі, і вважати таке
покарання надмірно суворим підстав не вбачається.
Iстотних порушень вимог кримінально-процесуального закону,
які могли б бути підставою для зміни або скасування ухваленого у
даній справі вироку, не виявлено.
Враховуючи наведене, куруючись ст.ст.395, 396 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу засудженої ОСОБА_1 залишити без задоволення,
а вирок Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 01
вересня 2006 року щодо неї - без зміни.
Судді:
Коновалов В.М. Селівон О.Ф. Скотарь А.М.
З оригіналом згідно:
Суддя Верховного Суду України О.Ф.Селівон