У Х В А Л А
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
 
                Верховного Суду України у складі:
     головуючого, судді
     Редьки А.I.
     суддів
     Шевченко Т.В., Лавренюка М.Ю.
     за участю прокурора
     Сухарєва О.М.
 
     розглянула у судовому засіданні у м.Києві 30  листопада  2006
року кримінальну справу за  касаційним  поданням  прокурора,  який
брав участь у розгляді справи судом першої  інстанції,  на  ухвалу
Апеляційного суду Харківської області від 24 травня 2006  року  та
касаційні  скарги  засудженого  ОСОБА_1,  захисника   ОСОБА_2   та
адвоката ОСОБА_3 на судові рішення щодо засудженого.
 
     Вироком Київського районного суду м. Харкова від  20  вересня
2005 року ОСОБА_1, IНФОРМАЦIЯ_1, не судимого, засуджено
 
     - за ч.2 ст.153 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 7 років позбавлення
волі;
 
     - за ст.15, ч.2  ст.153  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  6років
позбавлення волі;
 
     - за ч.3 ст.357 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на  3  роки  обмеження
волі;
 
     - ч.2 ст.189 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на  7  років  позбавлення
волі.
 
     На  підставі  ст.70  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          за  сукупністю
злочинів, остаточно ОСОБА_1 призначено 7 років позбавлення волі.
 
     Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 2666  грн.
матеріальної та 20000 грн. моральної  шкоди,  на  користь  ОСОБА_5
20000 моральної шкоди, на  користь  ОСОБА_6  5000  грн.  моральної
шкоди.
 
     ОСОБА_1 засуджено за те, що в період з липня 2002 року по  26
червня  2003  року  у  м.  Харкові  він   вчинив   такі   злочини:
насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним  способом
із застосуванням фізичного  насильства  щодо  потерпілих  ОСОБА_7,
ОСОБА_8, ОСОБА_9,  а  також  погрози  його  застосування,  вчинене
повторно; замах на насильницьке  задоволення  статевої  пристрасті
неприродним способом із застосуванням  фізичного  насильства  щодо
потерпілого ОСОБА_6, ОСОБА_10 а також погрози  його  застосування;
незаконне заволодіння  особистими  документами,  а  саме  паспорта
ОСОБА_11,  особистими  документами  ОСОБА_6,  ОСОБА_12;  вимагання
передачі чужого майна під погрозою насильства  над  потерпілими  і
розголошення свідчень, які потерпілий бажає зберегти  в  таємниці,
вчинене повторно, заподіявши значних збитків.
 
     Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від  24  травня
2006 року вирок  змінено:  виключено  вказівку  на  обставину,  що
обтяжує покарання, у виді виняткового цинізму. За  ч.3  ст.357  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
         призначено покарання у виді 3 місяців  арешту.
В порядку ст.365 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         за ч.2 ст.189  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
         ОСОБА_1 зменшено покарання з 7 до 6  років  6  місяців
позбавлення  волі.  На  підставі  ст.70  КК  України   ( 2341-14 ) (2341-14)
        
остаточно ОСОБА_1 призначено покарання за  сукупністю  злочинів  у
виді 7 років позбавлення волі. В іншій частині вирок залишено  без
зміни.
 
     У касаційному поданні прокурор просить скасувати ухвалу  суду
апеляційної   інстанції   у   зв'язку   з   істотним    порушенням
кримінально-процесуального  закону.   При   цьому   зазначає,   що
апеляційна ухвала винесена незаконним складом суду.
 
     У касаційних скаргах засудженого ОСОБА_1,  захисника  ОСОБА_2
та адвоката  ОСОБА_3  ставиться  питання  про  скасування  судових
рішень по справі та  направлення  справи  на  нове  розслідування.
Автори     скарг     посилаються      на      порушення      вимог
кримінально-процесуального закону, порушення права засудженого  на
захист. Крім того, засуджений ОСОБА_1 вказує на  незаконний  склад
суду під час розгляду справи в апеляційній інстанції.
 
     Заслухавши  доповідача,  перевіривши  матеріали   справи   та
обговоривши  доводи  касаційного  подання  та  касаційних   скарг,
колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає  задоволенню,
касаційні скарги - частковому задоволенню, а справа -  направленню
на новий апеляційний розгляд з таких підстав.
 
     Згідно вимог п.2-1 ст.54 КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
          суддя  не
може брати участі в розгляді кримінальної  справи,  якщо  під  час
досудового розслідування він вирішував питання щодо обрання, зміни
чи скасування запобіжного заходу.
 
     Як видно з матеріалів  кримінальної  справи  суддя  Самсонова
В.Г. в складі судової колегії 10 липня 2003 року  брала  участь  у
розгляді апеляції ОСОБА_1 на постанову місцевого суду про  обрання
запобіжного  заходу.  Тому  у  відповідності   з   вищезазначеними
вимогами закону, вона не могла брати участь у розгляді справи щодо
ОСОБА_1 в апеляційному порядку 24.05.2006 року.
 
     За  таких  обставин,  у   зв'язку   з   істотним   порушенням
кримінально-процесуального закону, згідно ч.1 ст.398,  ст.370  КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , ухвала суду  апеляційної  інстанції  підлягає
скасуванню, а справа - направленню на новий апеляційний розгляд.
 
     Iнші  доводи,  викладені  у  касаційних  скаргах  засудженого
ОСОБА_1,  захисника  ОСОБА_2  та  адвоката  ОСОБА_3   мають   бути
перевірені під час нового апеляційного розгляду справи.
 
     Керуючись ст.394, 396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів
                        у х в а л и л а :
 
     касаційне подання прокурора  задовольнити,  касаційні  скарги
засудженого  ОСОБА_1,  захисника  ОСОБА_2  та   адвоката   ОСОБА_3
задовольнити частково.
 
     Ухвалу Апеляційного суду Харківської області  від  24  травня
2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати,  а  справу  направити  на  новий
апеляційний розгляд у той же апеляційний суд.
 
                              Судді:
 
             Редька А.I. Шевченко Т.В. Лавренюк М.Ю.