У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
Головуючого - судді
Синявського О.Г.,
суддів
Косарєва В.I. і Пекного С.Д.,
за участю прокурора
Яковенко Р.I.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 28 листопада 2006
року кримінальну справу за касаційною скаргою адвоката ОСОБА_1 на
вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Чернігівської області від 22 серпня 2006 року,
в с т а н о в и л а:
Вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14
червня 2006 року,
ОСОБА_2,
IНФОРМАЦIЯ_1 народження,
громадянина України, засуджено
за ст. 368 ч. 2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 5 років позбавлення
волі з позбавленням права працювати експертом на три роки без
конфіскації майна.
На підставі статей 75, 76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_2
звільнено від покарання з випробуванням з іспитовим строком на три
роки та з покладенням обов'язків і обмежень, передбачених статтею
76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Згідно з вироком суду, ОСОБА_2 визнаний винним і засуджений
за те, що він, працюючи з 13 листопада 1997 року на посаді
IНФОРМАЦIЯ_2 судово-психіатричної експертної комісії Чернігівської
обласної психоневрологічної лікарні, будучи службовою особою,
наділеною спеціальними повноваженнями при проведенні експертиз,
перебуваючи в складі експертної комісії при проведенні комплексної
судової психолого-психіатричної експертизи ОСОБА_3 згідно з
ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 10 січня 2006
року, після обстеження підекспертного 07 березня 2006 року,
ОСОБА_2 неодноразово вимагав у ОСОБА_3 хабар у розмірі 3500 грн.
за обіцянку складання позитивного для нього висновку експертизи.
13 березня 2006 року, близько 12 години, у першому під'їзді
між першим та другим поверхами будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_3 передав, а
ОСОБА_2 отримав хабар у розмірі 3000 грн., з яким невдовзі був
затриманий співробітниками Управління Служби безпеки України в
Чернігівській області.
За поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи
судом першої інстанції, 22 серпня 2006 року апеляційний суд
Чернігівської області названий вирок Новозаводського районного
суду м. Чернігова в частині призначення покарання, скасував і
постановив новий вирок, за яким ОСОБА_2 призначив покарання за
ст. 368 ч. 2 з застосуванням ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
у виді
двох років позбавлення волі з позбавленням права займатися
експертною діяльністю строком на три роки та з конфіскацією всього
особистого майна.
На вирок апеляційного суду подана касаційна скарга адвоката
ОСОБА_1, який просить скасувати цей вирок, а справу направити на
новий апеляційний розгляд.
В доповненні до касаційної скарги адвокат просить змінити
вирок апеляційного суду Чернігівської області, перекваліфікувати
дії ОСОБА_2 зі ст. 368 ч. 2 на ст. 190 ч. 1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
або зі ст. 368 ч. 2 на ст. 368 ч. 1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
і
пом'якшити покарання з застосуванням ст. 75 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
.
Доводи скарги обгрунтовуються тим, що суд першої інстанції і
апеляційний суд дали неправильну оцінку доказам у справі і невірно
визнали засудженого ОСОБА_2 посадовою особою. Крім того, адвокат
вважає, що в діях засудженого відсутня кваліфікуюча ознака -
вимагання хабара.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про виключення із
вироку кваліфікуючих ознак злочину та перекваліфікацію дій
засудженого на ч. 1 ст. 368 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
без зміни
покарання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи
касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає
частковому задоволенню, а вирок апеляційного суду скасуванню з
таких підстав.
Відповідно до примітки до статті 368 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
,
службовими особами, які займають відповідальне становище є особи,
зазначені у пункті 7 примітки до статті 364, посади яких згідно зі
статтею 25 Закону України "Про державну службу" ( 3723-12 ) (3723-12)
віднесені до третьої, четвертої, п'ятої та шостої категорій, а
також судді, прокурори і слідчі, керівники, заступники керівників
органів державної влади та управління, органів місцевого
самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць.
Крім того, відповідно у пункті 4 названої примітки, визначено
в чому полягає вимагання хабара і, зокрема, що це має місце тоді,
коли службова особа погрожує вчинити дії, які можуть заподіяти
шкоду правам чи законним інтересам того, хто дає хабара або умисне
створення службовою особою умов, за яких особа вимушена дати
хабара з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і
законних інтересів.
Апеляційний суд, постановляючи свій вирок, в порушення
названих вимог закону, не вказав відповідно до положень якого
закону ОСОБА_2 є службовою особою, яка займає відповідальне
становище і чи передбачена його посада у названій примітці до
статті 368 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Крім того, апеляційний суд в порушення пункту 1 частини 1
статті 378 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
вийшов за межі пред'явленого
ОСОБА_2 обвинувачення і визнав його службовою особою, яка займає
відповідальне становище, коли органами досудового слідства така
кваліфікуюча ознака злочину засудженому не пред'являлася (т. 1, а.
с. 249, 263).
Визнаючи ОСОБА_2 винуватим у вимаганні хабара, суд першої
інстанції і апеляційний суд не навели доказів того, що потерпілий
був постановлений у такі умови, що був вимушений дати хабара.
Апеляційний суд не вказав, які шкідливі наслідки щодо своїх
прав і законних інтересів відвернув потерпілий і взагалі які вони
могли бути для нього, якщо б він не дав хабара.
Між тим, як видно із матеріалів справи, потерпілий ОСОБА_3
хотів, щоб експертизою був підтверджений попередній висновок
експерта про те, що він при вчиненні злочину, перебував у стані
афекту. Для цього він і давав хабара.
В матеріалах справи і у вироку суду відсутні дані про те,
законним чи незаконним є висновок психолого-психіатричної
експертизи ОСОБА_3, хоча це має істотне значення для визначення
того чи носили дії ОСОБА_2 протиправний характер і яким чином він
міг порушити законні інтереси потерпілого. Суд не вказав чи
залежав висновок експертизи від позиції ОСОБА_2 і чи міг він
вплинути на те чи інше рішення інших експертів.
В залежності від правильного встановлення вказаних обставин
можна зробити висновок про те, мало місце вимагання хабара чи
такого вимагання не було.
Оскільки суд касаційної інстанції позбавлений можливості
змінити вирок в цій частині із-за відсутності у справі зазначених
доказів, вирок апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа -
направленню на новий апеляційний розгляд.
При новому розгляді суду слід ретельно перевірити пред'явлене
ОСОБА_2 обвинувачення, дослідити усі наявні у справі докази, при
необхідності витребувати остаточні результати судової
психолого-психіатричної експертизи ОСОБА_3, дати належну оцінку
цим доказам і, в залежності від встановленого, прийняти законне і
обгрунтоване рішення.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 394 - 396 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу адвоката ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок апеляційного суду Чернігівської області від 22 серпня
2006 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий
апеляційний розгляд в іншому складі суду.
С у д д і:
Синявський О.Г. Косарєв В.I. Пекний С.Д.