У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Короткевича М.Є.,
суддів
Присяжнюк Т.I. і Нікітіна Ю.I.
розглянула в судовому засіданні в місті Києві 21 листопада
2006 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора,
який приймав участь у розгляді справи у суді першої інстанції, на
вирок Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим
від 26 грудня 2005 року, яким
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1,
громадянина України, раніше не судимого,
засуджено за ч. 1 ст. 122 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2 роки
виправних робіт за місцем роботи з утриманням 15% заробітку в
доход держави, за ч.1 ст.358 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до 680 грн.
штрафу, за ч.3 ст.358 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до 510 грн. штрафу, а
на підставі ст.70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
остаточно призначено
покарання у виді 2 років виправних робіт за місцем роботи з
утриманням 15% заробітку в доход держави і штрафу в розмірі 680
грн.
З засудженого стягнуто на користь потерпілого ОСОБА_2 296
грн. 47 коп. у відшкодування матеріальної шкоди і 1000 грн. - у
відшкодування моральної шкоди, а також 152 грн. 95 коп. судових
витрат.
Ухвалою колегії суддів судової палати в кримінальних справах
апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 23 лютого 2006
року вирок залишено без змін.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він о 20.00
год. 11 травня 2004 року по АДРЕСА_1 АР Крим на грунті неприязних
відносин наніс потерпілому ОСОБА_2 один удар по голові лезом
сокири, заподіявши йому тілесні ушкодження середньої тяжкості.
Крім того, ОСОБА_1 засуджений за те, що у січні 2005 року
підробив пенсійне посвідчення і використав цей завідомо
підроблений документ 4 травня 2005 року, придбавши по ньому у
залізничній касі пільговий талон на безкоштовний проїзд в
електропоїзді.
У касаційному поданні прокурор ставить питання про
скасування постановлених щодо ОСОБА_1 судових рішень в частині
засудження за ч.1 ст.122 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, оскільки вважає,
що засуджений вчинив замах на умисне вбивство, і його дії слід
перекваліфікувати на ст.ст.15, 115 ч.1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України,
перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи подання, колегія
суддів вважає, що підстав для призначення справи до розгляду у
касаційній інстанції з обов'язковим повідомленням осіб, зазначених
у ст.384 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, немає.
Висновки суду першої і другої інстанцій про доведеність
винності ОСОБА_1 у заподіянні потерпілому тілесних ушкоджень
середньої тяжкості відповідають фактичним обставинам справи,
обгрунтовані сукупністю розглянутих в судовому засіданні і
наведених у вироку доказів, зокрема, показаннями засудженого, який
не заперечував, що він, захищаючи свою матір, наніс удар
потерпілому сокирою, але заперечував наявність умислу на вбивство;
показаннями потерпілого ОСОБА_2 про обставини отримання ним удару
сокирою по голові, після чого ОСОБА_1 одразу втік до себе додому;
показаннями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, які підтвердили
показання потерпілого про те, що ОСОБА_1 одразу після удару
сокирою втік.
З показань судово-медичного експерта Тищенка С.В. вбачається,
що у потерпілого була пошкоджена лише шкіра на голові, сила
завданого удару була невелика, а ушкодження не є небезпечним для
життя, що також підтверджується даними висновку судово-медичної
експертизи.
Суд належно оцінив усі докази у сукупності та з урахуванням
усіх обставин справи дійшов обгрунтованого висновку про
відсутність у ОСОБА_1 умислу на позбавлення життя потерпілого,
правильно кваліфікувавши дії засудженого за ч.1 ст. 122 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, як нанесення тілесного ушкодження середньої тяжкості.
Обгрунтованість засудження ОСОБА_1 за ч.ч.1, 3 ст.358 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
у касаційному поданні не оспорюється.
Призначена засудженому міра покарання відповідає вимогам
ст.65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
і є справедливою.
Порушень норм кримінально-процесуального законодавства
України, які можуть бути підставами для скасування чи зміни
постановлених судових рішень, по справі не встановлено.
На підставі наведеного, керуючись ст. 394 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
у задоволенні касаційного подання прокурора щодо ОСОБА_1
відмовити.
С У Д Д I :
Короткевич М.Є. Присяжнюк Т.I. Нікітін Ю.I.