У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України
у кримінальних справах у складі:
головуючого
Коновалова В.М.
суддів
Скотаря А.М. і Кривенди О.В.
прокурора
Саленка I.В.
захисника
ОСОБА_1
засудженої
ОСОБА_2
розглянувши в судовому засіданні в м.Києві 16 листопада 2006
року кримінальну справу за касаційним поданням заступника
прокурора Дніпропетровської області на постановлене судове рішення
щодо засудженої ОСОБА_2,
в с т а н о в и л а:
Вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13
квітня 2005 року
ОСОБА_2,
1954 року народження,
раніше не судиму,
засуджено за ч.2 ст.368 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
із
застосуванням ст.69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 4 роки позбавлення
волі.
На підставі ст.75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_2 звільнено
від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2
роки та покладено обов'язки, передбачені ст. 76 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
.
В апеляційному порядку справа не переглядалась.
За наведених у вироку обставин ОСОБА_2 визнано винуватою у
тому, що вона 03.03.2005 р. у м. Дніпропетровську являючись
службовою особою, яка займає відповідальне становище, за виконання
дій в інтересах ОСОБА_3 одержала від останнього хабар у сумі 1 000
доларів США, що у перерахунку становить 5 298 грн. 60 коп.
За змістом касаційного подання прокурор, посилаючись на
безпідставність застосування до ОСОБА_2 статей 69 і 75 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, в результаті чого призначене їй покарання є надто
м'яким, просить вирок скасувати, а справу направити на новий
судовий розгляд.
Заслухавши доповідача, захисника ОСОБА_1 і засуджену ОСОБА_2,
які заперечували проти задоволення подання прокурора, думку
прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали
справи та, обговоривши доводи подання й заперечення на нього
засудженої ОСОБА_2, колегія суддів вважає, що подання підлягає
частковому задоволенню з таких підстав.
Висновок про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні зазначених
дій суд у вироку обгрунтував дослідженими у судовому засіданні
доказами, зокрема показаннями самої ОСОБА_2, яка вину визнала і
що, по суті, у касаційному поданні не оспорюється, як не
оспорюється і правильність кваліфікації дій засудженої.
Вивченням матеріалів справи не виявлено порушень вимог
кримінально-процесуального закону, які б перешкодили чи могли
перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити
законний і обгрунтований вирок.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за
наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно
знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи
винного суд, умотивувавши своє рішення, може за особливо тяжкий,
тяжкий злочин або злочин середньої тяжкості призначити основне
покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції статті
Особливої частини цього кодексу.
Тому основне покарання із застосуванням ч.1 ст.69 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_2 призначене відповідно до вимог ст.65 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
з урахуванням характеру і ступеня суспільної
небезпечності вчиненого, даних про її особу та обставин, що
пом"якшують покарання.
Разом з тим на підставах, передбачених у ч.2 ст.69 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, суд може не призначати додаткового покарання, що
передбачене в санкції статті Особливої частини цього Кодексу як
обов'язкове, що суд і зробив не позбавив ОСОБА_2 права обіймати
певні посади чи займатися певною діяльністю.
Однак, приймаючи таке рішення суд не врахував, що ОСОБА_2
вчинила злочин, який відноситься до категорії тяжких з
використанням свого посадового становища, постанову старшого
слідчого прокуратури м.Дніпропетровська від 24 березня 2005 року
про відсторонення ОСОБА_2 від посади IНФОРМАЦIЯ_1 Державного
управління екології і природних ресурсів Дніпропетровської області
скасовано і це дозволяє їй продовжувати займати посаду,
перебуваючи на якій вона і вчинила даний злочин, у зв"язку з чим
колегія суддів вважає, що рішення суду про звільнення ОСОБА_2 від
відбування додаткового покарання є передчасним і належним чином не
мотивовано.
На підставі наведеного вирок щодо ОСОБА_2 підлягає
скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд для
усунення зазначених недоліків і постановлення рішення, яке б
відповідало вимогам закону.
Керуючись ст.ст. 394-396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів
у х в а л и л а :
Касаційне подання заступника прокурора Дніпропетровської
області задовольнити частково.
Вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13
квітня 2005 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на
новий судовий розгляд.
Судді:
Коновалов В.М. Скотарь А.М. Кривенда О.В.