У х в а л а
 
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
     Колегія суддів  Судової  палати  Верховного  Суду  України  у
кримінальних справах у складі:
 
     головуючого - судді
     Cинявського О.Г.,
     суддів
     Пекного С.Д.,  Федченка О.С.,
 
     розглянувши в судовому засіданні в  м.  Києві   14  листопада
2006 року  кримінальну  справу  за  касаційною   скаргою  адвоката
ОСОБА_1  в інтересах засудженого ОСОБА_2 на  вирок  Богуславського
районного суду Київської області від 3 жовтня 2005 року  і  ухвалу
апеляційного суду Київської області від 30 листопада 2005 року,
     в с т а н о в и л а :
     зазначеним вироком
     ОСОБА_2,IНФОРМАЦIЯ_1, раніше не судимого, -
     засуджено:
     · за ч.3 ст. 307 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         із застосуванням  ст.
69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        
     на  4  роки  позбавлення  волі  з   конфіскацією1/2   частини
належного йому майна;
     · за ч.2 ст. 317 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         із застосуванням  ст.
69 КК
     України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 3 роки позбавлення волі з конфіскацією
1/2 частини належного йому майна.
     На підставі ст.  70  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          за  сукупністю
злочинів ОСОБА_2 визначено остаточне  покарання  у  виді  4  років
позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини належного йому майна.
     Вироком також вирішено питання про  цивільні  позови  і  долю
речових доказів у справі.
     ОСОБА_2 засуджено за те, що він  на  початку  листопада  2004
року на звалищі сміття у районі АДРЕСА_1  незаконно  зібрав  листя
дикоростучої коноплі, яке приніс додому  в  АДРЕСА_1,  де  висушив
його і подрібнив, приготувавши  особливо  небезпечний  наркотичний
засіб маріхуану (каннабис) у кількості 5892,44 г, розфасував  його
по у поліетиленові пакети і  незаконно  зберігав  його  за  місцем
свого проживання з метою збуту, а в подальшому у січні лютому 2006
року частково збув його, у тому числі: 30  січня  2005  року  збув
ОСОБА_3 один пакет з висушеною маріхуаною в кількості 5 г.  за  50
грн.; 4 лютого 2005 року повторно збув ОСОБА_3  33,75 г  маріхуани
за 75 грн.; 6, 13 і 18 лютого 2005 року - ОСОБА_4  незаконно  збув
відповідно 22,6 г, 67,41 г і 2577,18 г маріхуани за 75  грн.,  100
грн. і 500 грн.; а 13 лютого 2005 року повторно збув ОСОБА_5 вісім
пакетів з висушеною маріхуаною в кількості 317,56 г за 400 грн.
     18 лютого  2005  року  під  час  огляду  жилого  та  нежилого
приміщення ОСОБА_2 у нього було вилучено  83  прозорих  пакети  із
залишками висушеної маріхуани загальною вагою 2958,94 г.
     Крім цього, засуджений ОСОБА_2 за місцем свого  проживання  у
АДРЕСА_1 умисно надавав приміщення свого гаража  для  сумісного  з
ОСОБА_4 і ОСОБА_5 незаконного вживання наркотичного засобу.
     Ухвалою апеляційної інстанції вирок суду залишено без зміни.
     У касаційній скарзі адвокат просить  про  скасування  судових
рішень щодо ОСОБА_2 і направлення справи на новий судовий розгляд,
посилаючись на  те,  що  судове  слідство  проведено  однобічно  і
поверхово, без з'ясування обставин, що виправдовують,  а  висновки
суду про винність  засудженого ОСОБА_2 грунтуються на суперечливих
показаннях  осіб,  які,  начебто,  провадили  закупку  наркотичних
засобів, що їх незаконно  зберігав засуджений, а висновок суду про
особливо великий розмір вилучених у нього наркотичних засобів,  на
думку адвоката, не грунтується на фактичних обставинах.
     Заслухавши  доповідача,  перевіривши   матеріали   справи   і
обговоривши доводи скарги, колегія  суддів  вважає,  що  касаційна
скарга задоволенню не підлягає.
     Як  видно  з  матеріалів   справи,   висновки   місцевого   і
апеляційного  суду  щодо   винуватості   ОСОБА_2   у   незаконному
придбанні, виготовленні, зберіганні і збуті наркотичних засобів  -
висушеної маріхуани за викладених у вироку обставин грунтуються на
досліджених у судовому засіданні доказах.
     Зокрема, засуджений ОСОБА_2 в судовому засіданні  визнав,  що
дійсно він незаконно придбав, висушив і зберігав вилучену у  нього
кількість наркотичних засобів, виготовивши їх та пристосування для
куріння маріхуани для власного споживання, заперечуючи факти збуту
наркотиків і надання приміщення для їх вживання іншими особами.
     Проте, твердження засудженого  ОСОБА_2  про  те,  що  він  не
збував наркотичні  засоби  за  гроші,  спростовуються  показаннями
свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 про придбання ними  наркотичних
засобів безпосередньо у засудженого за вказаних у вироку  обставин
та про сумісне з ОСОБА_2  вживання  маріхуани  у  приміщенні  його
гаража.
     Свідки ОСОБА_6,  ОСОБА_7  і  ОСОБА_8  ствердили  факти  збуту
ОСОБА_2  наркотиків  і   їх   вилучення   за   місцем   проживання
засудженого.
     Твердження  адвоката  в  касаційній  скарзі   про   неповноту
судового  слідства  і  його  однобічність  суперечать   матеріалам
справи,  з  яких,  зокрема,  з   протоколу   судового   засідання,
вбачається, що суд з'ясовував усі обставини справи, у  тому  числі
допитував і осіб, про допит яких  заявляли  клопотання  адвокат  і
засуджений.
     Винність ОСОБА_2  у  вчиненні  вказаних  злочинів  стверджено
також матеріалами оперативних закупок у нього наркотичних засобів,
висновками  судово-хімічної  експертизи  про  ідентичність   даних
дослідження речовини коноплі, вилученої у  засудженого,  з  даними
речовини, виданої раніше ОСОБА_3, ОСОБА_4  і  ОСОБА_5,  та  іншими
доказами, яким судом дано належну оцінку  і  їх  достовірність  не
викликає сумнівів.
     Сам засуджений ОСОБА_2 у своїх первинних показаннях  під  час
досудового слідства і у своїх письмових заявах про явку з повинною
неодноразово визнавав факти збуту наркотиків за вказаних у  вироку
обставин та про сумісне вживання наркотиків  з  іншими  особами  у
приміщенні гаражу (а. с. 14, 24, 110).
     Кваліфікація дій засудженого ОСОБА_2 за ч.3 ст. 307, ч.2  ст.
317  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          є  правильною,  а  призначене  йому 
покарання відповідає характеру і  ступеню  тяжкості  вчинених  ним
злочинів, даним про його особу, у тому  числі  і  тим,  на  які  є
посилання у касаційній скарзі.
     Порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть
скасування вироку по справі, не виявлено.
     З наведеного вбачається, що передбачені законом підстави  для
призначення  справи  до  касаційного   розгляду   з   обов'язковим
повідомленням зазначених у ст. 384 КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
          осіб
відсутні.
     Керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів -
     у х в а л и л а :
     У задоволенні касаційної скарги адвокату ОСОБА_1  відмовити.
     С У Д Д I:
     Синявський О.Г.     Пекний С.Д.    Федченко О.С.