У Х В А Л А

                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ

      Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України

                 у кримінальних справах у складі:

     головуючого

     Скотаря А.М.

     суддів

     Селівона О.Ф. і Коновалова В.М.

     прокурора

     Кравченко Є.С.

     Кравченко Є.С.

     розглянула в судовому засіданні в м. Києві 9  листопада  2006
року кримінальну справу за  касаційним  поданням  прокурора,  який
брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції.

     Вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 29
квітня 2005 року

     ОСОБА_1,

     1961 року народження, судимості не має,

     засуджено  за  ч.1   ст.263   КК   України   ( 2341-14 ) (2341-14)
           із
застосуванням ст.69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         до штрафу в сумі 2  550
грн.

     Ухвалою Апеляційного суду Рівненської  області  від  5  липня
2005 р. апеляцію прокурора, який затвердив обвинувальний висновок,
залишено без задоволення, а вирок без зміни.

     ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він до 13.10.2004  р.  у
IНФОРМАЦIЯ_1  Костопільського  району  Рівненської  області,   без
передбаченого законом дозволу, зберігав:  вогнепальну  зброю  -  2
пістолети;  бойові  припаси  -  близько  622  набоїв  і   вибухові
речовини - корпус ручної осколкової гранати, підривник, тротил і 3
електродетонатори, які у нього вилучили працівники міліції.

     У    касаційному    поданні    прокурор,    посилаючись    на
безпідставність  застосування  ст.69  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
           й
невідповідність призначеного ОСОБА_1  покарання  ступені  тяжкості
злочину та його особі, внаслідок м'якості, просить судові  рішення
скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

     Заслухавши  доповідача,  думку  прокурора,   яка   підтримала
подання,  перевіривши  матеріали  справи  та,  обговоривши  доводи
подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню  з
таких підстав.

     Твердження прокурора у касаційному поданні про неправильність
застосування до ОСОБА_1 ст.69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         в  результаті
чого призначене йому  покарання  є  надто  м'яким  грунтується  на
законі та матеріалах справи.

     Відповідно до ст. 69  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          за  наявності
декількох обставин, що пом'якшують покарання та  істотно  знижують
ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням  особи  винного,
суд, умотивувавши своє рішення, може за особливо - тяжкий,  тяжкий
злочин або злочин середньої тяжкості призначити основне покарання,
нижче від нижчої межі, встановленої  у  санкції  статті  Особливої
частини цього кодексу.

     Ці вимоги закону судом не виконано.

     Як  убачається  з  матеріалів  справи,  призначаючи   ОСОБА_1
відповідно до ст.69 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          покарання  нижче  від
найнижчої  межі,  встановленої  санкцією  ч.1  ст.263  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
         (передбачає покарання у виді позбавлення волі  строком
від 2 до 5 років), суд не врахував кількість  вогнепальної  зброї,
бойових припасів і вибухових речовин, які зберігав ОСОБА_1.

     Отже, суд неправильно призначив ОСОБА_1 на підставі ст.69  КК
України  ( 2341-14 ) (2341-14)
           покарання   нижче   від   найнижчої   межі,
встановленої санкцією ч.1 ст.263  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,  тобто
допустив неправильне застосування кримінального закону, що  згідно
зі ст. 398 КПК України  ( 1001-05 ) (1001-05)
          є  безумовною  підставою  для
скасування судового рішення.

     Оскільки це порушення не було усунуто апеляційною інстанцією,
то і його ухвалу необхідно скасувати.

     Керуючись статтями 395 і 396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія
суддів, -

                        у х в а л и л а :

     Касаційне подання прокурора,  який  брав  участь  у  розгляді
справи судом апеляційної інстанції, задовольнити.

     Вирок Рівненського міського суду Рівненської області  від  29
квітня 2005 р. і ухвалу Апеляційного суду Рівненської області  від
5 липня 2005 р. щодо ОСОБА_1  скасувати,  а  справу  направити  на
новий судовий розгляд.

                           С У Д Д I :

     СКОТАРЬ А.М.  КОНОВАЛОВ В.М.  СЕЛIВОН О.Ф.